План реструктуризації боргів у банкрутстві фізичної особи: як працює і що дає боржнику

План реструктуризації боргів у банкрутстві фізичної особи: як працює і що дає боржнику 🧾⚖️

План реструктуризації — це «дорожня карта», за якою ви легально домовляєтесь із кредиторами про порядок і строки погашення боргів у процедурі неплатоспроможності фізичної особи. Якщо коротко: не хаос і дзвінки колекторів, а зрозумілий графік + судовий контроль ✅

Нижче пояснюю простою мовою, як це відбувається, хто входить у план, що з тими, хто “проспав” 30 днів, як реально зменшують суми, і що буде після виконання плану.


1) Як стартує реструктуризація і що змінюється одразу ⚡

Після відкриття провадження суд вводить процедуру реструктуризації боргів та мораторій. Мораторій — це режим, коли (спрощено) індивідуально стягувати борги стає неможливо, а питання боргів “збирається” в одну справу 📌
Зокрема під час мораторію зупиняється стягнення за виконавчими документами (є винятки), також не застосовується індекс інфляції за час прострочення в межах дії мораторію.

Окремо: щодо застави/іпотеки — закон передбачає, що протягом 120 днів з моменту відкриття справи кредитор за забезпеченими вимогами, як правило, не запускає звернення стягнення; після спливу строку можливі нюанси залежно від того, чи погоджено план і які там умови. (Закон України)


2) Хто потрапляє в план: правило “30 днів” ⏳

Ключове: кредитори мають 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження, щоб подати заяви зі своїми грошовими вимогами до суду. (Закон України)

У «фізособі» вимоги кредиторів розглядаються за загальним порядком, який застосовується і в банкрутстві юросіб (тобто логіка та сама: заявився → суд розглянув → вимога або визнана, або ні). (Закон України)

А що з тими, хто не заявився в 30 днів? 🤷‍♂️

У план включаються саме ті вимоги, які:

  1. заявлені;

  2. розглянуті судом;

  3. внесені до реєстру (визнані повністю/частково).

Хто не заявився — той не бере участі у голосуванні за план і, по суті, не формує його умови.

Важливо: це не “лайфхак” і не гарантія, але на практиці справді буває, що частина кредиторів (особливо дрібні/проблемні портфелі) не проявляє активності. Інколи з умовних 10 кредиторів заявляються 1–3. 


3) Що обов’язково має бути в плані реструктуризації 🧩

Закон прямо визначає, що план реструктуризації повинен містити, зокрема:

  • обставини неплатоспроможності;

  • визнані судом вимоги кредиторів (суми, черговість);

  • інформацію про майно боржника;

  • щомісячну суму, яка лишається боржнику на побутові потреби (не менше прожиткового мінімуму на боржника + на утриманців);

  • розмір суми, яку боржник щомісяця сплачуватиме кредиторам;

  • вимоги, які будуть прощені (списані) у межах плану;

  • заходи виконання (продаж частини майна, зміна способу виконання, відстрочка/розстрочка тощо). (Закон України)

Строк плану ⌛

Загальне правило: не більше 5 років, але якщо план стосується іпотеки єдиного житла — до 10 років. (Закон України)
Також закон дозволяє суду продовжити строк понад “граничний” за окремих умов (наприклад, коли погашено понад 80% вимог). (Закон України)


4) Які борги НЕ можна “вписати” в реструктуризацію 🚫

Є категорії, які не підлягають реструктуризації:

  • аліменти;

  • шкода, завдана кримінальним правопорушенням;

  • шкода від каліцтва/ушкодження здоров’я/смерті;

  • ЄСВ та інші обов’язкові платежі на загальнообов’язкове соцстрахування. (Закон України)

І дуже практичний момент: план затверджується судом лише після повного погашення таких боргів, якщо вони є. (Закон України)


5) Як реально “зменшують суми” в плані 💬📉

Тут без магії — тільки юридична робота. Найчастіші інструменти:

1) Перевірка розрахунків кредитора 🔎

Банки/МФО часто подають вимоги з “накрутками”: проценти, комісії, штрафи, подвійні нарахування. Частину можна відбити через заперечення в суді при розгляді вимог.

2) Відсіювання того, що не підтверджено документами 📄

Кредитор має довести вимогу документально. Нема доказів → є шанс на часткову/повну відмову у визнанні.

3) Переговори: розстрочка, дисконт, прощення частини боргу 🤝

План прямо може містити прощення (списання) частини вимог. (Закон України)
Чим якісніше підготовлений план і докази доходів/витрат, тим легше “продати” кредиторам реалістичний компроміс.

4) Захист доходу для життя 👨‍👩‍👧‍👦

Закон гарантує, що в плані має бути закладено суму на побутові потреби не нижче мінімуму. Це часто і є “рамка”, від якої рахуємо, скільки реально можна платити. (Закон України)


6) Як затверджують план: голосування + суд ✅

У більшості кейсів:

  1. план обговорюється на зборах кредиторів;

  2. за нього голосують;

  3. після цього план іде на затвердження судом.

Суд може відмовити у затвердженні, якщо є підстави, визначені законом (наприклад, порушення вимог до змісту, не погашені “незмінні” борги типу аліментів/ЄСВ тощо). (Закон України)

Також Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу на добросовісність боржника та реалістичність реструктуризації; “хочу 100% списання без плану” — це ризик закриття справи. (Судова влада України)


7) Виконання плану: що робить боржник і що контролюється 📆

Після затвердження плану:

  • ви платите за графіком;

  • діють обмеження/умови з плану (якщо передбачені);

  • керуючий реструктуризацією контролює виконання та готує звіт.

Якщо план виконано — керуючий подає до суду звіт, і суд закриває провадження; одночасно припиняється мораторій та повноваження керуючого реструктуризацією. (Закон України)


8) “Позитивний сценарій”: що боржник отримує в результаті 🟢

У нормальному, правильно вибудуваному кейсі план дає:

  • контрольований графік замість хаотичних стягнень;

  • замороження індивідуального тиску кредиторів під час процедури (мораторій);

  • можливість прощення частини боргів у плані; (Закон України)

  • завершення процедури через суд після виконання. (Закон України)


Питання-відповіді (FAQ) ❓✅

1) Чи правда, що якщо кредитор не заявився — його “нема”?
У справі він не формує реєстр і не впливає на план. Але кожну ситуацію треба аналізувати в комплексі: які борги, які документи, який етап, чи було належне оприлюднення і т.д. (Закон України)

2) Чи можна в плані просто “списати все”?
План може містити прощення частини боргів, але має бути логіка і реалістичність. Суд і кредитори не зобов’язані погоджувати “0 грн всім”. (Закон України)

3) Аліменти і ЄСВ теж можна реструктуризувати?
Ні, такі борги не реструктуризуються, і план не затвердять, якщо вони не погашені (за наявності заборгованості). (Закон України)

4) Скільки триває план?
Зазвичай до 5 років, а по іпотеці єдиного житла — до 10 років (плюс можливі продовження у випадках, передбачених законом). (Закон України)


Якщо у вас багато боргів і ви хочете пройти реструктуризацію так, щоб:

  • у план потрапили лише законні та підтверджені суми,

  • платежі були підйомні,

  • а ризики закриття справи через “помилки/недобросовісність” були мінімізовані,

— напишіть мені. Я підготую стратегію, документи та проєкт плану під ваші цифри і вашу реальність.

 
Опишіть ситуацію — я підкажу перший юридичний крок

Вкажіть контакти та коротко суть питання. Відповідь не замінює повну консультацію, але допоможе зрозуміти, з чого почати.

Відправляючи цю форму, ви підтверджуєте свою згоду з політикою передачі і використання даних на цьому сайті

   
Кнопка
зв'язку