План реструктуризації боргів у банкрутстві фізичної особи: як працює і що дає боржнику
План реструктуризації боргів у банкрутстві фізичної особи: як працює і що дає боржнику 🧾⚖️
План реструктуризації — це «дорожня карта», за якою ви легально домовляєтесь із кредиторами про порядок і строки погашення боргів у процедурі неплатоспроможності фізичної особи. Якщо коротко: не хаос і дзвінки колекторів, а зрозумілий графік + судовий контроль ✅
Нижче пояснюю простою мовою, як це відбувається, хто входить у план, що з тими, хто “проспав” 30 днів, як реально зменшують суми, і що буде після виконання плану.
1) Як стартує реструктуризація і що змінюється одразу ⚡
Після відкриття провадження суд вводить процедуру реструктуризації боргів та мораторій. Мораторій — це режим, коли (спрощено) індивідуально стягувати борги стає неможливо, а питання боргів “збирається” в одну справу 📌
Зокрема під час мораторію зупиняється стягнення за виконавчими документами (є винятки), також не застосовується індекс інфляції за час прострочення в межах дії мораторію.
Окремо: щодо застави/іпотеки — закон передбачає, що протягом 120 днів з моменту відкриття справи кредитор за забезпеченими вимогами, як правило, не запускає звернення стягнення; після спливу строку можливі нюанси залежно від того, чи погоджено план і які там умови. (Закон України)
2) Хто потрапляє в план: правило “30 днів” ⏳
Ключове: кредитори мають 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження, щоб подати заяви зі своїми грошовими вимогами до суду. (Закон України)
У «фізособі» вимоги кредиторів розглядаються за загальним порядком, який застосовується і в банкрутстві юросіб (тобто логіка та сама: заявився → суд розглянув → вимога або визнана, або ні). (Закон України)
А що з тими, хто не заявився в 30 днів? 🤷♂️
У план включаються саме ті вимоги, які:
-
заявлені;
-
розглянуті судом;
-
внесені до реєстру (визнані повністю/частково).
Хто не заявився — той не бере участі у голосуванні за план і, по суті, не формує його умови.
Важливо: це не “лайфхак” і не гарантія, але на практиці справді буває, що частина кредиторів (особливо дрібні/проблемні портфелі) не проявляє активності. Інколи з умовних 10 кредиторів заявляються 1–3.
3) Що обов’язково має бути в плані реструктуризації 🧩
Закон прямо визначає, що план реструктуризації повинен містити, зокрема:
-
обставини неплатоспроможності;
-
визнані судом вимоги кредиторів (суми, черговість);
-
інформацію про майно боржника;
-
щомісячну суму, яка лишається боржнику на побутові потреби (не менше прожиткового мінімуму на боржника + на утриманців);
-
розмір суми, яку боржник щомісяця сплачуватиме кредиторам;
-
вимоги, які будуть прощені (списані) у межах плану;
-
заходи виконання (продаж частини майна, зміна способу виконання, відстрочка/розстрочка тощо). (Закон України)
Строк плану ⌛
Загальне правило: не більше 5 років, але якщо план стосується іпотеки єдиного житла — до 10 років. (Закон України)
Також закон дозволяє суду продовжити строк понад “граничний” за окремих умов (наприклад, коли погашено понад 80% вимог). (Закон України)
4) Які борги НЕ можна “вписати” в реструктуризацію 🚫
Є категорії, які не підлягають реструктуризації:
-
аліменти;
-
шкода, завдана кримінальним правопорушенням;
-
шкода від каліцтва/ушкодження здоров’я/смерті;
-
ЄСВ та інші обов’язкові платежі на загальнообов’язкове соцстрахування. (Закон України)
І дуже практичний момент: план затверджується судом лише після повного погашення таких боргів, якщо вони є. (Закон України)
5) Як реально “зменшують суми” в плані 💬📉
Тут без магії — тільки юридична робота. Найчастіші інструменти:
1) Перевірка розрахунків кредитора 🔎
Банки/МФО часто подають вимоги з “накрутками”: проценти, комісії, штрафи, подвійні нарахування. Частину можна відбити через заперечення в суді при розгляді вимог.
2) Відсіювання того, що не підтверджено документами 📄
Кредитор має довести вимогу документально. Нема доказів → є шанс на часткову/повну відмову у визнанні.
3) Переговори: розстрочка, дисконт, прощення частини боргу 🤝
План прямо може містити прощення (списання) частини вимог. (Закон України)
Чим якісніше підготовлений план і докази доходів/витрат, тим легше “продати” кредиторам реалістичний компроміс.
4) Захист доходу для життя 👨👩👧👦
Закон гарантує, що в плані має бути закладено суму на побутові потреби не нижче мінімуму. Це часто і є “рамка”, від якої рахуємо, скільки реально можна платити. (Закон України)
6) Як затверджують план: голосування + суд ✅
У більшості кейсів:
-
план обговорюється на зборах кредиторів;
-
за нього голосують;
-
після цього план іде на затвердження судом.
Суд може відмовити у затвердженні, якщо є підстави, визначені законом (наприклад, порушення вимог до змісту, не погашені “незмінні” борги типу аліментів/ЄСВ тощо). (Закон України)
Також Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу на добросовісність боржника та реалістичність реструктуризації; “хочу 100% списання без плану” — це ризик закриття справи. (Судова влада України)
7) Виконання плану: що робить боржник і що контролюється 📆
Після затвердження плану:
-
ви платите за графіком;
-
діють обмеження/умови з плану (якщо передбачені);
-
керуючий реструктуризацією контролює виконання та готує звіт.
Якщо план виконано — керуючий подає до суду звіт, і суд закриває провадження; одночасно припиняється мораторій та повноваження керуючого реструктуризацією. (Закон України)
8) “Позитивний сценарій”: що боржник отримує в результаті 🟢
У нормальному, правильно вибудуваному кейсі план дає:
-
контрольований графік замість хаотичних стягнень;
-
замороження індивідуального тиску кредиторів під час процедури (мораторій);
-
можливість прощення частини боргів у плані; (Закон України)
-
завершення процедури через суд після виконання. (Закон України)
Питання-відповіді (FAQ) ❓✅
1) Чи правда, що якщо кредитор не заявився — його “нема”?
У справі він не формує реєстр і не впливає на план. Але кожну ситуацію треба аналізувати в комплексі: які борги, які документи, який етап, чи було належне оприлюднення і т.д. (Закон України)
2) Чи можна в плані просто “списати все”?
План може містити прощення частини боргів, але має бути логіка і реалістичність. Суд і кредитори не зобов’язані погоджувати “0 грн всім”. (Закон України)
3) Аліменти і ЄСВ теж можна реструктуризувати?
Ні, такі борги не реструктуризуються, і план не затвердять, якщо вони не погашені (за наявності заборгованості). (Закон України)
4) Скільки триває план?
Зазвичай до 5 років, а по іпотеці єдиного житла — до 10 років (плюс можливі продовження у випадках, передбачених законом). (Закон України)
Якщо у вас багато боргів і ви хочете пройти реструктуризацію так, щоб:
-
у план потрапили лише законні та підтверджені суми,
-
платежі були підйомні,
-
а ризики закриття справи через “помилки/недобросовісність” були мінімізовані,
— напишіть мені. Я підготую стратегію, документи та проєкт плану під ваші цифри і вашу реальність.
