Електросамокат і ДТП: відповідальність водія, штрафи та позиція Верховного Суду

Електросамокат давно перестав бути просто “іграшкою для тротуару”. У великих містах ним користуються як повноцінним транспортом: їздять по дорогах, перехрестях, велодоріжках, тротуарах і пішохідних зонах. Але разом із популярністю з’явилась і юридична проблема: хто відповідає, якщо водій електросамоката збив пішохода, пошкодив авто або їхав у стані сп’яніння?

Українське законодавство вже визнає окремі види електричного персонального транспорту. Закон України №2956-IX визначає, зокрема, “легкий персональний електричний транспортний засіб” як колісний транспортний засіб з електродвигуном потужністю до 1000 Вт і максимальною конструктивною швидкістю до 25 км/год. Також визначено “низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб” із конструктивною швидкістю до 50 км/год і спорядженою масою до 600 кг.

Тобто електросамокат — це не просто предмет побуту. Якщо він приводиться в рух електродвигуном і використовується для переміщення людини в дорожньому русі, він може мати юридичні наслідки для власника або водія.

Ключову позицію щодо електросамокатів сформував Верховний Суд у постанові КЦС ВС від 15.03.2023 року у справі №127/5920/22, провадження №61-10553св22. Суд зазначив, що використання електросамоката, моноколеса, сегвея чи подібного засобу для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки за статтею 1187 ЦК України, якщо такий засіб рухався за допомогою електродвигуна. При цьому потужність двигуна для такої цивільно-правової оцінки не має вирішального значення.

Це не означає, що електросамокат у всіх випадках автоматично прирівнюється до автомобіля. Але це означає інше: якщо через електросамокат завдано шкоду, суд може оцінювати його як джерело підвищеної небезпеки. А це вже серйозний ризик для водія, бо мова може йти не лише про штраф, а й про повне відшкодування шкоди.

Якщо водій електросамоката порушив правила дорожнього руху і через це пошкодив автомобіль, майно, вантаж, дорожні споруди або інше майно, може застосовуватися стаття 124 КУпАП. Вона передбачає штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн, або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 6 місяців до 1 року.

На практиці це може бути ситуація, коли людина на електросамокаті врізалася в припарковане авто, зачепила дзеркало, пошкодила двері, виїхала на проїзну частину і спровокувала зіткнення. У такому випадку “я був не на машині” не є автоматичним захистом.

Окремий блок — керування електросамокатом у стані сп’яніння. Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також за відмову від проходження огляду. За перше порушення для водіїв передбачено штраф 1000 НМДГ, тобто 17 000 грн, із позбавленням права керування на 1 рік. За повторне протягом року — 34 000 грн і позбавлення права керування на 3 роки, з можливим оплатним вилученням транспортного засобу або адміністративним арештом.

Судова практика щодо електросамокатів за ст. 130 КУпАП уже є. Наприклад, Хмельницький апеляційний суд у справі №676/5015/25 підтвердив законність притягнення особи до відповідальності за керування електросамокатом у стані сп’яніння: штраф 17 000 грн і позбавлення права керування на 1 рік. Суд звернув увагу, що особа керувала електричним колісним транспортним засобом — двоколісним електросамокатом, а технічні характеристики і власник не впливають на кваліфікацію за ст. 130 КУпАП.

Але тут важливий нюанс: у справах про “п’яну їзду” на електросамокаті все одно потрібно доводити конкретні обставини. Має бути зафіксований факт керування, ознаки сп’яніння, законна процедура огляду, належне відео, правильний протокол і дотримання прав особи. Якщо поліція просто “побачила людину біля самоката”, цього недостатньо.

Кримінальна відповідальність можлива тоді, коли наслідки ДТП вже не обмежуються подряпаним авто або пошкодженим майном. Стаття 286 КК України передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження або смерть. За середньої тяжкості тілесне ушкодження санкція — штраф від 3000 до 5000 НМДГ, виправні роботи, арешт або обмеження волі до 3 років. Якщо є тяжкі наслідки або смерть — позбавлення волі від 3 до 8 років.

Для електросамокатів питання кваліфікації за ст. 286 КК України залежить від конкретних обставин: характеристик засобу, механізму ДТП, того, чи визнається особа такою, що керувала транспортним засобом у розумінні кримінального закону, і чи є причинний зв’язок між її діями та наслідками. Тому не кожне ДТП на самокаті автоматично є кримінальною справою, але за тяжких травм або смерті такий ризик реальний.

Якщо ж ситуація не вкладається в класичну модель ст. 286 КК України, може виникати питання про статтю 291 КК України — порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Санкція цієї статті — штраф від 2000 до 5000 НМДГ, виправні роботи, обмеження волі або позбавлення волі до 5 років.

Цивільна відповідальність — окрема і дуже важлива частина. Якщо через електросамокат людині завдано шкоду, постраждалий може вимагати відшкодування матеріальної шкоди, витрат на лікування, реабілітацію, втрачений заробіток, а також моральну шкоду. Саме тут позиція Верховного Суду про електросамокат як джерело підвищеної небезпеки має найбільше значення. Стаття 1187 ЦК України передбачає спеціальні правила відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Практично це означає: якщо водій електросамоката збив пішохода, травмував дитину, врізався в авто або спричинив ДТП, питання може не обмежитися адміністративним штрафом. Потерпілий може звернутися з цивільним позовом і вимагати компенсацію. У важких випадках суми можуть бути значно більшими за сам штраф.

Для водіїв електросамокатів головний висновок простий: відсутність номерного знака, техпаспорта або водійського посвідчення “на самокат” не означає відсутність відповідальності. Якщо людина бере участь у дорожньому русі, створює небезпеку, порушує правила або завдає шкоди, вона може відповідати адміністративно, цивільно, а в окремих випадках — кримінально.

Що варто пам’ятати на практиці:

1. Після ДТП не тікати з місця події.
2. Викликати поліцію і швидку, якщо є потерпілі.
3. Фіксувати фото, відео, свідків, розташування самоката, авто, пішоходів і дорожніх знаків.
4. Не погоджуватися на “формальну відмову” від огляду на стан сп’яніння.
5. У разі складання протоколу за ст. 124 або 130 КУпАП перевіряти, чи зафіксовано саме факт керування, а не просто перебування біля самоката.
6. Якщо є травми — одразу збирати медичні документи, чеки, висновки лікарів і докази витрат.

Електросамокат — це зручний транспорт, але юридично він уже не “сіра зона”. Судова практика поступово рухається до того, що водій електросамоката є повноцінним учасником дорожнього руху, а сам електросамокат у багатьох ситуаціях може створювати підвищену небезпеку. Тому правило просте: їзда на самокаті — це не лише комфорт, а й відповідальність.