Бронювання працівників 2026: розрахунок квоти, сумісники, зарплата і ризик втрати критичності

Після оновлення правил бронювання для бізнесу головним ризиком стала не сама подача працівників на бронювання, а неправильний розрахунок квоти. Помилка у кількості військовозобов’язаних працівників, подвійне врахування сумісника або перевищення ліміту можуть коштувати підприємству не лише окремого бронювання, а й статусу критично важливого підприємства.

30.05.2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №692, яка змінила підхід до бронювання військовозобов’язаних працівників. Мінекономіки пояснило, що мета змін — зробити систему більш прозорою, справедливою та захищеною від маніпуляцій, щоб бронювання застосовувалося саме до тих підприємств і працівників, які реально забезпечують критичні потреби економіки, оборони та життєдіяльності населення.

Базовий порядок бронювання визначений постановою КМУ №76. Саме цей документ встановлює, хто може бронювати працівників, які ліміти застосовуються, як подаються списки через Дію та коли відстрочка може бути анульована. У чинному Порядку №76 прямо передбачено, що бронювання здійснюється за списками в електронній формі засобами порталу Дія.

Перший крок для підприємства — визначити базу для розрахунку. Це загальна кількість військовозобов’язаних працівників, від якої далі рахується квота: 50%, 75% або 100%, залежно від категорії підприємства. Саме тут найчастіше виникають помилки.

До бази потрібно включати військовозобов’язаних працівників, які перебувають у трудових відносинах із підприємством. Також у загальній логіці Порядку враховуються працівники, яких уже було заброньовано, адже квота рахується не лише на нових кандидатів, а на загальну допустиму кількість заброньованих. Для критично важливих підприємств базовий ліміт за загальним правилом становить не більше 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників.

Приклад: якщо на підприємстві 40 військовозобов’язаних працівників, стандартна квота 50% дозволяє забронювати 20 осіб. Якщо підприємство помилково порахувало 45 працівників, бо включило сумісників або працівників з іншою відстрочкою неправильно, воно може подати на бронювання більше людей, ніж дозволено. Саме така помилка і створює ризик анулювання зайвих відстрочок та проблем із критичністю.

Окрема увага — сумісники та працівники, які вже мають іншу відстрочку. Мінекономіки прямо пояснило: працівники, які вже мають відстрочку за статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники-сумісники враховуються в квоту лише за одним місцем роботи. Сумісництво не повинно штучно створювати додаткові місця для бронювання в різних роботодавців.

Це означає, що один військовозобов’язаний не може одночасно “збільшувати” квоту кількох підприємств. Якщо працівник має основне місце роботи в одній компанії, а за сумісництвом працює в іншій, його потрібно враховувати лише один раз. При цьому Мінекономіки зазначає не “лише за основним місцем роботи”, а саме “за одним з місць роботи”, що важливо для компаній, де сумісник реально виконує критичну функцію.

Другий крок — визначити, який саме ліміт застосовується до підприємства. Для більшості критично важливих підприємств базовий ліміт — 50%. Порядок №76 передбачає, що кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% лише за рішенням Міноборони, прийнятим на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи.

Окремі категорії можуть мати більший ліміт. У матеріалі SUD.UA зазначено, що 75% можуть застосовуватися для підприємств, діяльність яких пов’язана з наданням життєво необхідних послуг, зокрема теплопостачанням, водопостачанням, водовідведенням та управлінням побутовими відходами. Також для окремих категорій підприємств може застосовуватися 100% бронювання, зокрема для окремих суб’єктів енергетики, ОПК, медичних працівників державної та комунальної форми власності, а також підприємств, які фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій.

Порядок №76 також передбачає можливість 100% бронювання для критично важливих підприємств і установ, які фактично провадять діяльність на територіях можливих або активних бойових дій, за умови виконання встановленої процедури через відповідний орган і портал Дія.

Третій крок — перевірити зарплатний критерій. Мінекономіки повідомило, що для підтвердження статусу критично важливого підприємства та бронювання працівника рівень заробітної плати має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн, а для підприємств на прифронтових територіях зберігається більш гнучкий підхід — 2,5 мінімальної зарплати, тобто 21 618 грн.

Важливе уточнення: перед реальним поданням списків потрібно перевіряти саме чинну редакцію постанови №76 на дату подання, бо окремі зарплатні вимоги мають перехідний характер. У тексті Порядку №76, доступному на zakon.rada.gov.ua під час перевірки, для військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств зазначена вимога щодо щомісячної заробітної плати не нижче мінімальної зарплати, помноженої на коефіцієнт 2,5, з визначеними винятками.

Четвертий крок — не перевищити ліміт після зміни штату. Це критично. Квота може “зламатися” не лише під час первинного бронювання, а й пізніше. Наприклад, якщо звільнився незаброньований військовозобов’язаний працівник, база стала меншою, а кількість заброньованих залишилася попередньою. У результаті підприємство може несподівано вийти за допустимий відсоток.

Порядок №76 тепер прямо зобов’язує керівників критично важливих підприємств і установ вживати заходів для недопущення перевищення встановлених обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Якщо перевищення вже виникло, потрібно оперативно анулювати зайве бронювання. Порядок №76 передбачає, що керівник критично важливого підприємства або уповноважена особа може подати через портал Дія електронну заяву про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, із зазначенням даних працівника та причини анулювання.

Найнебезпечніше для бізнесу — ігнорувати перевищення. У Порядку №76 передбачено, що відстрочка може бути анульована на підставі обґрунтованого подання керівника у разі перевищення встановлених пунктами 8 і 9 Порядку обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Але ризик не обмежується анулюванням конкретного бронювання. За матеріалом SUD.UA, перевищення встановлених обмежень щодо кількості заброньованих тепер є підставою для скасування підприємству статусу критично важливого. Якщо підприємство втратить цей статус, воно може втратити і саму можливість бронювати працівників.

Мінекономіки також повідомило, що міністерства, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають у місячний строк перезатвердити власні критерії критичності за погодженням з Міноборони та Мінекономіки. Крім того, у тримісячний строк від набуття змінами чинності має бути переглянутий статус усіх підприємств, які вже були визначені критично важливими.

Для підприємств це означає просту річ: статус критичності більше не можна сприймати як “отримали і забули”. Його потрібно підтримувати документально: зарплати, податки, кадровий облік, військовий облік, фактична діяльність, відповідність галузевим або регіональним критеріям — усе має бути готове до перевірки.

Практичний алгоритм для бізнесу виглядає так.

Спочатку потрібно скласти актуальний список усіх військовозобов’язаних працівників. Окремо позначити заброньованих, мобілізованих після 18.05.2024 року, працівників із відстрочками за статтею 23 Закону про мобілізацію, сумісників, працівників на основному місці роботи та тих, хто потенційно враховується в іншого роботодавця.

Потім потрібно визначити реальну базу для квоти. Не механічно “всі чоловіки”, не “всі працівники”, а саме ті військовозобов’язані, які повинні враховуватися за правилами Порядку №76 з урахуванням нових роз’яснень щодо сумісників і працівників з іншими відстрочками.

Далі потрібно застосувати правильний ліміт: 50%, 75%, понад 50% за окремим рішенням Міноборони або 100% для спеціальних категорій. Якщо підприємство вважає, що має право на підвищений ліміт, це потрібно підтверджувати документами, а не просто внутрішнім наказом.

Після цього варто перевірити зарплатний критерій по кожному працівнику, якого планують бронювати. Якщо зарплата не відповідає вимогам, бронювання може створити ризик не лише для працівника, а й для статусу підприємства.

І останнє — потрібен постійний контроль після бронювання. Кадрові зміни, звільнення, переведення, зміна сумісництва, поява іншої відстрочки або зміна статусу підприємства можуть вплинути на квоту. Тому бронювання — це не одноразова дія, а процес, який треба супроводжувати.

Практичний висновок: нові правила бронювання роблять систему жорсткішою. Держава фактично каже бізнесу: якщо хочете бронювати працівників — рахуйте точно, підтверджуйте критичність реальними показниками і не створюйте штучну квоту через сумісників або працівників з іншими відстрочками.

Для критично важливого підприємства головний ризик зараз — не відмова в бронюванні одного працівника, а втрата самого статусу критичності. Тому перед поданням списків через Дію варто провести внутрішній аудит: військовий облік, зарплати, сумісників, відстрочки, фактичну кількість військовозобов’язаних і відповідність оновленим критеріям. Саме така перевірка може зберегти підприємству і бронювання, і статус критично важливого.