Критично важливі установи освіти і науки 2026: нові критерії МОН для бронювання

Міністерство освіти і науки України оновило критерії, за якими підприємства, установи та організації у сфері освіти і науки можуть бути визначені критично важливими.

Це важливо не лише для самих закладів освіти чи наукових установ. Статус критично важливої установи прямо впливає на можливість бронювання військовозобов’язаних працівників. Тому для університетів, коледжів, наукових установ, освітніх ІТ-систем і організацій, які виконують державні або оборонні завдання, нові критерії мають практичне значення.

Йдеться про наказ МОН №960 від 18.06.2026 року. Наказ зареєстровано в Мін’юсті 23.06.2026 року, він набрав чинності з дня офіційного опублікування — 26.06.2026 року. Попередній наказ МОН від 06.01.2025 року №10 визнано таким, що втратив чинність.

Офіційний сайт МОН також оприлюднив наказ №960 та алгоритм бронювання для сфери освіти і науки.

Що означає статус критично важливої установи

Статус критично важливої установи — це не “почесна грамота”. Це юридичний статус, який може давати підставу для бронювання працівників на період мобілізації та воєнного часу.

Але важливо: сам статус ще не означає автоматичного бронювання всіх працівників. Після отримання статусу установа все одно має дотримуватися загального порядку бронювання, подавати списки, контролювати квоту, зарплатні критерії та інші вимоги постанови КМУ №76.

Тобто схема така:

спочатку установа підтверджує критичність;

потім подає працівників на бронювання;

далі держава перевіряє відповідність працівників і установи вимогам.

Які критерії встановило МОН

Наказ №960 передбачає 7 критеріїв. Для отримання статусу достатньо відповідати одному або кільком із них.

Критерій 1. Реалізація державної політики у сфері освіти і науки

Цей критерій стосується установ, які виконують завдання щодо реалізації державної політики у сферах, що належать до компетенції МОН.

Сюди можуть входити наукове та методичне забезпечення освіти, координація окремих напрямів системи освіти на загальнодержавному рівні, виконання наукових або науково-технічних робіт за державним замовленням, прикладні дослідження на замовлення держави і бізнесу, роботи за державним оборонним замовленням, а також проєкти з обмеженим доступом.

Простими словами: якщо установа не просто “працює в освіті”, а виконує державну функцію або державне наукове/освітнє завдання, вона може підпадати під цей критерій.

Критерій 2. Освітні та наукові інформаційні системи

Окремо виділено установи, які забезпечують адміністрування, ведення, функціонування, технічну підтримку, впровадження або модернізацію ключових електронних систем у сфері освіти і науки.

Йдеться, зокрема, про ЄДЕБО, автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту, Національну електронну науково-інформаційну систему, Національний репозитарій академічних текстів та інші інформаційні системи і реєстри.

Це логічно: якщо зупиниться критична освітня ІТ-система, це може вплинути на вступ, навчання, облік студентів, документи про освіту, наукові дані та державне управління освітою.

Критерій 3. Державне замовлення на підготовку кадрів

Третій критерій стосується установ, які виконують державні контракти на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних і робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів за державним замовленням.

Важлива умова: для рівнів вищої освіти державне замовлення має становити не менше 30% від загального контингенту здобувачів освіти.

Тобто не кожен приватний або комерційний заклад автоматично є критично важливим. Потрібно показати реальний зв’язок із державним замовленням і підготовкою кадрів, важливих для держави.

Критерій 4. Завдання, які не можна передати іншим

Цей критерій охоплює установи, які виконують завдання або функції, передбачені законами, іншими нормативними актами чи міжнародними договорами України, і ці завдання не можуть бути делеговані іншим підприємствам.

Також сюди належать окремі міжнародні наукові проєкти, які реалізуються відповідно до міжнародних договорів і зареєстровані за правилами Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Інакше кажучи, якщо установа виконує унікальну функцію, яку неможливо просто передати іншій організації, це може бути підставою для критичності.

Критерій 5. Державна атестація наукової установи або ЗВО

Окремий критерій — наявність чинного свідоцтва про державну атестацію та віднесення наукової установи або закладу вищої освіти до груп А або Б за визначеними науковими напрямами.

Серед напрямів: аграрно-ветеринарний, біомедичний, гуманітарно-мистецький, інженерно-технологічний, природничо-математичний, суспільний, безпековий. Також враховується наявність чинного свідоцтва за напрямом “Військові науки”.

Цей критерій важливий для наукових установ і університетів, які мають підтверджену наукову спроможність.

Критерій 6. Науковий об’єкт — національне надбання

Критично важливою може бути установа, яка відповідає за збереження наукового об’єкта, включеного до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

Це можуть бути унікальні лабораторії, колекції, установки, наукові комплекси або інші об’єкти, втрата яких матиме значення не лише для конкретної установи, а для держави загалом.

Критерій 7. Об’єкт критичної інфраструктури у секторі “Наукові дослідження та розробки”

Останній критерій стосується установ, які здійснюють управління об’єктом критичної інфраструктури у секторі “Наукові дослідження та розробки”.

Це вже прямий зв’язок із системою критичної інфраструктури. Якщо такий об’єкт важливий для держави, безпеки, оборони, науки або технологічної стійкості, установа може претендувати на статус критично важливої.

Що змінилося для установ

Ключова зміна — підхід став більш функціональним. Тепер важливо не просто належати до “освітньої сфери”, а довести конкретну роль: державне замовлення, наукові роботи, ІТ-системи, оборонні або міжнародні проєкти, критична інфраструктура, наукове національне надбання.

Тобто звичайної фрази “ми заклад освіти” недостатньо. Потрібно показати, чому саме ця установа має критичне значення для галузі.

Чи означає це автоматичне бронювання викладачів

Ні.

Статус критично важливої установи — це лише перший етап. Для бронювання працівників треба окремо дотримуватися Порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ №76. Саме цей порядок визначає процедуру подання списків, квоти, перевірки та анулювання бронювання.

Тому навіть якщо університет або наукова установа отримає статус критично важливої, це ще не означає, що всі чоловіки автоматично отримають бронь. Потрібно окремо визначати працівників, яких установа подає на бронювання, і перевіряти відповідність вимогам.

Що варто зробити закладам освіти і науки

Перший крок — перевірити, під який саме критерій підпадає установа.

Другий — зібрати підтвердні документи. Не загальні довідки, а конкретні докази: державні контракти, накази, свідоцтва про атестацію, документи щодо інформаційних систем, наукових об’єктів, міжнародних проєктів, критичної інфраструктури.

Третій — перевірити військовий облік працівників.

Четвертий — окремо перевірити зарплатні, кадрові та квотні вимоги для бронювання.

П’ятий — не чекати останнього дня, бо після втрати або непідтвердження статусу можуть виникнути проблеми з уже заброньованими працівниками.

Практичний висновок

Нові критерії МОН — це спроба відокремити справді критичні освітні та наукові установи від тих, які формально працюють у сфері освіти, але не виконують функцій загальнодержавного значення.

Для закладів освіти і науки це означає: потрібно не просто заявити про свою важливість, а підтвердити її документально.

Для працівників це означає: навіть якщо установа освітня або наукова, бронювання не є автоматичним. Вирішальне значення матимуть статус установи, конкретний критерій критичності, правильне подання документів і відповідність працівника вимогам бронювання.