Військовий у СЗЧ зустрів групу оповіщення ТЦК: що реально може статися

Військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, може місяцями жити поза підрозділом і вважати, що зустріч із ТЦК завершиться лише врученням повістки або перевіркою документів.

Насправді ситуація складніша. Людина у СЗЧ уже є військовослужбовцем. Її не потрібно повторно мобілізовувати. Під час перевірки документів інформація про статус може бути виявлена, після чого до ситуації залучають поліцію, Військову службу правопорядку, військову частину або орган досудового розслідування.

Водночас неправильно стверджувати, що будь-який представник ТЦК може самостійно затримати людину лише на підставі усного повідомлення про СЗЧ. Потрібно розділяти повноваження ТЦК, поліції та Військової служби правопорядку.

Чи залишається людина військовослужбовцем після СЗЧ

Так.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», частини другої статті 24, під час дії воєнного стану військова служба військовослужбовців, які самовільно залишили частину або місце служби чи дезертирували, не призупиняється.

Отже, така людина:

• не стає звичайним військовозобов’язаним;
• не підлягає «повторній мобілізації» через ТЦК;
• продовжує мати статус військовослужбовця;
• залишається зобов’язаною повернутися до виконання військової служби.

Водночас період від дня СЗЧ до повернення не зараховується до строку служби, вислуги у військовому званні та пенсійної вислуги. За цей період не виплачуються грошове забезпечення і не надаються продовольче, речове забезпечення, пільги та соціальні гарантії військовослужбовця.

Що може зробити група оповіщення

Група оповіщення може включати представників ТЦК та поліцейських. Під час воєнного стану поліцейський має право перевірити документ, що посвідчує особу, і військово-обліковий документ чоловіка віком від 18 до 60 років. Поліція також повинна повідомити причину застосування превентивного заходу та правову підставу перевірки.

Якщо під час перевірки з’ясується, що особа є військовослужбовцем у СЗЧ, можливий такий розвиток подій:

1. встановлюється особа та її військовий статус;
2. перевіряється інформація про частину, СЗЧ, розшук та кримінальне провадження;
3. представники групи повідомляють Військову службу правопорядку або інший уповноважений орган;
4. за наявності законних підстав особу затримують та передають до ВСП, органу досудового розслідування або визначеного місця;
5. надалі вирішується питання щодо кримінального провадження і повернення до служби.

Сам ТЦК у цій схемі переважно ідентифікує особу та організовує взаємодію. Закон прямо надає повноваження розшукувати й затримувати військовослужбовців у СЗЧ саме Військовій службі правопорядку.

Хто має пряме право розшукувати та затримувати військових у СЗЧ

Відповідно до Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», пункту 6 статті 8, ВСП уповноважена розшукувати та затримувати військовослужбовців, які:

• самовільно залишили військову частину або місце служби;
• не з’явилися вчасно на службу без поважних причин;
• переховуються від органів досудового розслідування або суду;
• ухиляються від виконання кримінального покарання.

Розшук осіб, які самовільно залишили частину, також прямо віднесений до основних завдань ВСП.

Поліція може затримати особу лише за наявності конкретної правової підстави: наприклад, у межах кримінального провадження, розшуку або в інших випадках, установлених законом. Саме перебування поліцейського у складі групи оповіщення не скасовує вимог щодо законності та оформлення затримання.

Чи можуть просто доставити у найближчий ТЦК

Перевірка даних або початкове з’ясування обставин справді можуть відбуватися за участю ТЦК. Але військовослужбовець у СЗЧ — не звичайний громадянин, якого потрібно поставити на військовий облік або мобілізувати.

Тому кінцевим органом зазвичай має бути не ТЦК як місце «нової мобілізації», а Військова служба правопорядку, орган досудового розслідування, військова частина або інший уповноважений орган залежно від статусу справи.

СЗЧ і дезертирство — не одне й те саме

Самовільне залишення частини може кваліфікуватися за Кримінальним кодексом України, статтею 407. У період воєнного стану значення мають тривалість відсутності, обставини залишення, поважні причини, дата повернення та інші фактичні дані.

Дезертирство за статтею 408 Кримінального кодексу України передбачає спеціальну мету — ухилитися від військової служби. Саме ця мета відрізняє дезертирство від інших форм самовільної відсутності.

Тому фраза людини під час перевірки «я більше служити не буду» може бути зафіксована і використана для оцінювання її наміру, але сама по собі не замінює розслідування. Кримінальна кваліфікація залежить від усієї сукупності доказів, а не від одного конфлікту на вулиці.

Що робити під час фактичного затримання

Фізичний опір, втеча або конфлікт із представниками державних органів лише погіршують становище.

Водночас особа має право вимагати дотримання процедури. Доцільно чітко запитати:

• хто саме здійснює затримання;
• на якій правовій підставі;
• у якому статусі перебуває особа;
• куди її доставляють;
• чи зареєстровано кримінальне провадження;
• чи перебуває вона в розшуку.

Затриманій особі мають повідомити підстави затримання, роз’яснити право не давати пояснення щодо підозри, право на захисника, медичну допомогу та повідомлення близьких про затримання і місце перебування. Право на професійну правничу допомогу гарантується також статтею 59 Конституції України.

Практична фраза:

«Прошу повідомити правову підставу затримання, мій процесуальний статус і забезпечити участь адвоката. До консультації із захисником пояснень щодо обставин справи не надаю».

Чи можна зараз добровільно повернутися до служби

Так. Станом на липень 2026 року діє спеціальний експериментальний механізм добровільного повернення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2026 №767 запроваджено 100-денний проєкт для військовослужбовців ЗСУ, Держспецтрансслужби та Національної гвардії, які самовільно залишили службу або дезертирували до набрання постановою чинності. Подати рапорт можна до 20.09.2026 року, зокрема через електронний кабінет військовослужбовця, центр рекрутингу або безпосередньо до обраної військової частини — залежно від військового формування.

Для військовослужбовців ЗСУ механізм дозволяє обрати підрозділ із доступного переліку в Армія+ і подати електронний рапорт. Однак добровільне повернення не означає автоматичного припинення кримінального провадження: питання звільнення від кримінальної відповідальності вирішується окремо в установленому законом порядку.

Коли можливе звільнення від кримінальної відповідальності

Частина п’ята статті 401 Кримінального кодексу України передбачає спеціальний механізм.

Особа, яка під час воєнного стану вперше вчинила правопорушення за статтею 407 або 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо одночасно виконано такі умови:

• вона добровільно звернулася до слідчого, прокурора або суду;
• заявила про намір повернутися до цієї або іншої військової частини;
• отримано письмову згоду командира відповідної частини або установи на продовження служби.

Остаточне рішення ухвалює суд. Саме повернення до частини без відповідного процесуального рішення не закриває кримінальне провадження автоматично.

Приклади можливих ситуацій

ТЦК перевірив документи, але поліції та ВСП поруч немає.
Представник ТЦК може перевірити дані та повідомити компетентні органи, але не отримує через це необмеженого права самостійно застосовувати кримінальне затримання.

У групі є поліція, а особа перебуває в розшуку.
Поліцейські перевіряють підставу розшуку і можуть діяти в межах кримінального процесу, зокрема здійснити затримання та передати особу компетентному органу.

На місце прибула ВСП.
ВСП має пряме законне повноваження розшукувати та затримувати військовослужбовців, які самовільно залишили частину.

Військовий сам бажає повернутися.
До 20.09.2026 року варто перевірити можливість використання експериментальної процедури за постановою №767 і паралельно врегулювати питання кримінального провадження через адвоката.

Практичний висновок

Зустріч військового у СЗЧ із групою оповіщення може завершитися перевіркою статусу, викликом ВСП, затриманням і передачею компетентному органу.

Але повноваження потрібно розмежовувати:

• ТЦК перевіряє та опрацьовує інформацію;
• поліція діє за конкретними адміністративними або кримінальними підставами;
• Військова служба правопорядку прямо уповноважена розшукувати та затримувати військовослужбовців у СЗЧ.

Найбільш безпечний законний шлях — не чекати випадкової перевірки, а завчасно організувати добровільне повернення, отримати правничу допомогу та використати передбачені законом механізми для вирішення кримінального провадження.