Поділ майна після розлучення: кому дістанеться квартира, будинок і бізнес

Чому запис у реєстрі ще не вирішує, кому належить майно

Після розлучення сторони часто займають надто прості позиції.

Один із подружжя каже: «Квартира оформлена на мене — отже, вона моя».

Інший відповідає: «Купили у шлюбі — отже, половина автоматично належить мені».

Обидва твердження можуть виявитися неправильними.

За Сімейним кодексом України, частинами першою та другою статті 60, майно, набуте подружжям під час шлюбу, презюмується спільною сумісною власністю. Водночас пункт 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України відносить до особистої приватної власності майно, придбане під час шлюбу за кошти, які належали одному з подружжя особисто. Тому суд перевіряє не лише дату договору і прізвище власника, а й походження грошей, мету придбання та поведінку сторін.

Новіша практика Верховного Суду показує п’ять правил, які найчастіше вирішують результат спору.

1. Продали дошлюбну квартиру — це ще не означає, що нове житло автоматично стало особистим

Логіка сторони зазвичай виглядає переконливо:

1. до шлюбу в мене була квартира;
2. я її продав або продала;
3. під час шлюбу придбано нову квартиру;
4. отже, нова квартира також належить лише мені.

Але між продажем першого об’єкта і купівлею другого потрібно довести безпосередній фінансовий зв’язок.

У постанові від 19.02.2025 року у справі №209/3761/20, провадження №61-5929св24, Верховний Суд погодився з тим, що чотирикімнатна квартира підлягає поділу між колишнім подружжям. Дружина посилалася на продаж своєї особистої однокімнатної квартири, однак не підтвердила, що саме отримані від продажу кошти були використані для придбання нового житла.

Сам факт, що особиста квартира була продана незадовго до іншої покупки, може бути сильним аргументом, але не завжди достатнім доказом. Гроші могли бути витрачені на утримання сім’ї, ремонт, лікування, кредити або інші потреби.

Які докази потрібні

Найкраще працює безперервний документальний ланцюг:

• договір, за яким особисте майно було набуте до шлюбу, отримане в дар або успадковане;
• договір його продажу;
• банківська виписка про зарахування грошей;
• рух коштів між рахунками;
• платіж продавцю нового житла;
• відповідність сум і дат;
• зазначення джерела оплати в договорі купівлі-продажу.

Простий приклад

Дружина продала успадковану квартиру за 2 млн грн. Гроші надійшли на її окремий банківський рахунок. Через три дні з цього ж рахунку вона перерахувала продавцю 2 млн грн за нову квартиру.

Така доказова база значно сильніша, ніж пояснення: «Я багато років збирала готівку, а чоловік до покупки не причетний».

Основний висновок

У суді потрібно доводити не просто наявність особистих грошей, а їхнє використання для придбання конкретного майна.

2. Добудований у шлюбі будинок не завжди стає спільною власністю

Ще одна поширена ситуація: до шлюбу один із партнерів отримав земельну ділянку і недобудований будинок. Під час сімейного життя будинок завершили, провели комунікації, встановили вікна, котел, сантехніку та зробили ремонт.

Другий із подружжя після розлучення вимагає половину, оскільки будівництво завершувалося спільними силами.

Однак самого ремонту чи добудови недостатньо.

За частиною першою статті 62 Сімейного кодексу України, особисте майно одного з подружжя може бути визнане спільною сумісною власністю, якщо за час шлюбу воно істотно збільшилося у вартості внаслідок спільних трудових або грошових затрат подружжя чи затрат другого з подружжя.

У постанові від 08.06.2022 року у справі №1303/1459/12, провадження №61-11718св21, Верховний Суд відмовив у поділі будинку та земельної ділянки. Позивач не довів належними доказами, що вартість особистого будинку дружини істотно збільшилася саме завдяки його праці або коштам. Суд звернув увагу, що покращення майна саме по собі не завжди змінює його правовий режим.

Що означає «істотно збільшилося у вартості»

Суд оцінює не лише те, скільки грошей витратили, а й:

• вартість об’єкта до поліпшень;
• вартість після поліпшень;
• характер виконаних робіт;
• чи є це реконструкцією або звичайним ремонтом;
• хто оплачував матеріали та роботи;
• чи збільшення вартості спричинене вкладеннями, а не загальним зростанням цін на нерухомість.

Наприклад, заміна котла, фарбування стін і придбання меблів не завжди перетворять особистий будинок на спільний.

Інша ситуація — якщо за спільні гроші до маленького будинку добудували другий поверх, збільшили площу вдвічі та повністю реконструювали об’єкт.

Якщо будинок не визнають спільним

Це не означає, що вкладені гроші втрачені. Другий із подружжя може вимагати компенсації підтверджених затрат.

Але позов про визнання права на половину будинку і позов про стягнення компенсації — це різні способи захисту. Помилка у виборі вимоги може призвести до відмови в позові навіть за наявності реальних вкладень.

3. Майно ФОП може ділитися, але працюючий бізнес не обов’язково «розріжуть навпіл»

Реєстрація одного з подружжя як ФОП не перетворює все майно, яке використовується у підприємницькій діяльності, на його особисту власність.

Якщо обладнання, транспорт, павільйони або інші активи придбані під час шлюбу за спільні гроші, на них може поширюватися режим спільної сумісної власності.

Це підтверджено у справі №629/3710/20 щодо дев’яти торговельних павільйонів. Дружина використовувала їх у підприємницькій діяльності та стверджувала, що споруди створено за гроші від її бізнесу і подаровані батьком кошти. Проте виключно особисте походження фінансування доведено не було.

Водночас фізичний поділ павільйонів міг порушити роботу діючого бізнесу. Тому постановою Верховного Суду від 22.01.2025 року у справі №629/3710/20, провадження №61-13570св24, залишено в силі підхід, за яким усі дев’ять павільйонів передано дружині, яка ними користувалася, а чоловікові присуджено компенсацію половини їхньої ринкової вартості — 544 500 грн.

Чому суд не поділив павільйони поштучно

Завдання суду — не лише арифметично розділити кількість речей, а й обрати справедливий і практично здійсненний спосіб поділу.

Якщо передача половини обладнання або торгових точок іншому з подружжя фактично зупинить підприємницьку діяльність, суд може:

• залишити бізнес-активи тому, хто ними реально користується;
• припинити спільний режим власності;
• присудити другому з подружжя грошову компенсацію.

Вартість потрібно визначати актуально

У цій категорії спорів критично важлива оцінка майна. Верховний Суд наголосив на необхідності встановлювати дійсну ринкову вартість на час вирішення спору, а не користуватися застарілим звітом, складеним кілька років тому.

Якщо позов триває два-три роки, обладнання може знецінитися, а нерухомість чи торговельні об’єкти — навпаки, подорожчати. Тому старий звіт оцінювача може вже не відображати реальну суму компенсації.

4. Хто заявляє, що квартира особиста, той і повинен це довести

Презумпція спільності працює на користь того з подружжя, хто вимагає поділу майна, придбаного під час шлюбу.

Йому зазвичай достатньо підтвердити:

• існування шлюбу;
• дату придбання майна;
• факт набуття майна в цей період.

Після цього саме сторона, яка заперечує спільний характер майна, повинна довести виняток: особисті кошти, дарування, спадкування, придбання до шлюбу або іншу законну підставу.

У постанові від 05.02.2025 року у справі №641/2211/23, провадження №61-14219св24, Верховний Суд залишив у силі рішення про поділ квартири, оформленої на дружину. Вона стверджувала, що купила житло за власні заощадження та фінансову допомогу батьків, однак не надала достатніх письмових доказів походження цих коштів.

Чому свідків може бути недостатньо

Батьки або друзі можуть підтвердити, що передавали гроші. Але показання свідків часто не дають відповіді на ключові питання:

• коли саме передавалися кошти;
• у якому розмірі;
• чи були вони подаровані лише одному з подружжя або всій сім’ї;
• чи саме ці гроші використали на квартиру;
• чи не були вони повернуті;
• чи не є це позикою.

Тому сильнішими доказами будуть:

• письмовий договір дарування грошей;
• банківський переказ із чітким призначенням;
• розписка;
• нотаріальна заява;
• документи про доходи дарувальника;
• підтвердження подальшої оплати квартири.

На кого оформлена квартира — не вирішально

Реєстрація нерухомості лише на чоловіка або дружину не спростовує режим спільної сумісної власності. Запис у реєстрі показує титульного власника, але не завжди остаточний сімейно-правовий режим майна.

5. Частка в ТОВ не ділиться так само, як квартира

Найскладніші спори виникають, коли під час шлюбу один із подружжя створив ТОВ і вніс до статутного капіталу спільні сімейні кошти.

Інший із подружжя може вважати, що йому належить половина:

• статутного капіталу;
• корпоративної частки;
• майна підприємства;
• грошей на рахунках ТОВ;
• самого бізнесу.

Але це різні об’єкти.

За Цивільним кодексом України, статтею 115, майно, передане як вклад до статутного капіталу, стає власністю господарського товариства. Воно більше не належить безпосередньо подружжю. В обмін учасник набуває корпоративну частку.

У постанові від 19.02.2025 року у справі №369/5830/22, провадження №61-15993св24, Верховний Суд пояснив: другий із подружжя має право вимагати не половину внесених до ТОВ грошей як таких, а компенсацію половини вартості частки, яка належить чоловікові або дружині — учаснику товариства.

У цій справі статутний капітал становив 500 000 грн. Оскільки сторони не довели, що ринкова вартість частки змінилася, суд залишив компенсацію на рівні 250 000 грн. Але Верховний Суд змінив мотивування: це половина вартості корпоративної частки, а не механічне повернення половини внеску.

Чому ця різниця принципова

Уявімо два варіанти.

Варіант 1. Бізнес став успішним

До статутного капіталу внесли 100 000 грн, але через п’ять років компанія має нерухомість, обладнання, прибуткові контракти та ринкову вартість у декілька мільйонів.

Компенсація не повинна автоматично обмежуватися половиною початкових 100 000 грн, якщо сторона доведе, що корпоративна частка істотно подорожчала.

Варіант 2. ТОВ має борги

Статутний капітал також становить 100 000 грн, але компанія збиткова, має податкові борги та фактично не веде діяльності.

Номінальний внесок не завжди відповідає реальній ринковій вартості частки. Вона може коштувати значно менше або взагалі не мати позитивної ринкової вартості.

Саме тому в подібних спорах можуть знадобитися:

• фінансова звітність ТОВ;
• дані про активи й зобов’язання;
• банківські виписки;
• відомості про нерухомість і транспорт;
• договори та дебіторська заборгованість;
• висновок експерта або оцінювача щодо ринкової вартості корпоративної частки.

Якщо жодна сторона не доведе зміни вартості, суд може виходити з презумпції, що вартість частки відповідає розміру внеску.

Чи стане другий із подружжя учасником ТОВ

Не автоматично.

Право на компенсацію вартості частки не тотожне праву увійти до складу учасників товариства, управляти ним або голосувати на загальних зборах.

Зазвичай корпоративні права залишаються за особою, на яку оформлена частка, а другий із подружжя отримує майнову компенсацію.

Це дозволяє поділити економічну цінність бізнесу без примусового включення колишнього чоловіка чи дружини в корпоративне управління.

Що перевірити до подання позову про поділ майна

Перед зверненням до суду потрібно скласти повну карту активів і доказів.

Щодо квартир і будинків

Перевірити:

• дату та підставу придбання;
• оплату;
• банківські рахунки;
• договори дарування і спадкові документи;
• кредити та їх погашення;
• ремонти, реконструкції та добудови;
• актуальну ринкову вартість;
• наявність обтяжень.

Щодо ФОП

Зібрати:

• первинні документи на обладнання і транспорт;
• виписки з рахунків;
• джерела фінансування;
• податкову звітність;
• дані про фактичне використання активів;
• актуальну оцінку майна.

Щодо ТОВ

Необхідні:

• статут і витяг із ЄДР;
• дата створення товариства;
• розмір і порядок формування статутного капіталу;
• докази походження внеску;
• корпоративна структура;
• баланс і фінансова звітність;
• оцінка частки на дату заявлення вимог.

Найпоширеніші помилки у спорах про поділ майна

Перша — вважати, що запис у реєстрі остаточно визначає власника.

Друга — посилатися на особисті гроші без документального руху коштів.

Третя — вимагати половину особистого будинку лише через зроблений ремонт, не доводячи істотного збільшення його вартості.

Четверта — просити фізично поділити працюючий бізнес, хоча практичнішим способом є передача активів одному з подружжя з компенсацією іншому.

П’ята — вимагати половину майна ТОВ замість компенсації частини ринкової вартості корпоративної частки.

Шоста — використовувати стару оцінку майна, яка вже не відповідає ринковій вартості.

Сьома — обирати неправильний спосіб захисту: вимагати частку у майні, коли потрібно заявляти компенсацію витрат або вартості корпоративної частки.

Практичний висновок

У спорах про поділ майна після розлучення вирішальне значення має не те, хто голосніше заявляє про свої права, а те, хто може документально підтвердити:

• джерело грошей;
• реальний рух коштів;
• використання цих коштів на конкретний об’єкт;
• розмір вкладень у добудову або реконструкцію;
• актуальну ринкову вартість майна;
• економічну вартість бізнесу або частки в ТОВ.

Квартира, придбана під час шлюбу, може залишитися особистою, але лише за наявності чітких доказів особистого фінансування.

Подарований будинок може стати спільним, але лише якщо його вартість істотно збільшилася саме завдяки спільним вкладенням.

Майно ФОП може бути спільним, проте суд може залишити його підприємцю та присудити іншому з подружжя компенсацію.

А у випадку ТОВ ділиться не каса компанії, не її автомобілі й не початковий внесок, а економічна вартість корпоративної частки.

Головне правило Верховного Суду можна сформулювати просто: майно після розлучення ділять не за припущеннями, а за документами, походженням коштів і реальною ринковою вартістю.