Помилка в податковій накладній: штраф до 100% ПДВ

Помилка в податковій накладній іноді здається звичайною бухгалтерською технічністю. Насправді в окремих випадках невиправлена помилка може коштувати підприємству суму, рівну всьому ПДВ, зазначеному в накладній.

Наприклад, якщо у проблемній податковій накладній зазначено 300 000 грн ПДВ, потенційна санкція за тривале ігнорування вимоги податкового органу може сягнути тих самих 300 000 грн.

Але тут є принципове уточнення.

Штраф у 100% не виникає автоматично через будь-яку помилку в ПН і не є звичайним штрафом за прострочення її реєстрації.

Для запуску саме цього механізму потрібна певна послідовність подій: помилка в обов’язкових реквізитах, скарга покупця, перевірка ДПС, податкове повідомлення-рішення і подальше невиконання вимоги про виправлення.

За яку саме помилку можливий штраф до 100% ПДВ?

Правило міститься у пункті 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Податковий кодекс станом на 15.09.2026 є чинним у редакції від 31.05.2026.

Йдеться про помилки продавця в обов’язкових реквізитах податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

При цьому для застосування пункту 120-1.3 недостатньо просто виявити неточність.

Помилка має бути встановлена контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця.

Спочатку продавцю загрожує штраф лише 170 грн та обов’язок виправити помилку.

Найбільший ризик починається пізніше.

Як 170 грн перетворюються на 100% ПДВ?

Якщо ДПС винесла податкове повідомлення-рішення з вимогою виправити помилку, продавець має 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, для виконання цієї вимоги.

Якщо помилку не виправити, застосовується прогресивна шкала штрафів:

до 15 календарних днів невиправлення — 10% суми ПДВ у відповідній ПН;

16–30 днів — 20%;

31–60 днів — 30%;

61–90 днів — 40%;

91–120 днів — 50%;

121–150 днів — 60%;

151–180 днів — 70%;

після спливу 181 календарного дня — 100% суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній.

Саме так пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України застосовує й Державна податкова служба у своїх актуальних роз’ясненнях 2026 року.

Отже, заголовок «штраф зріс із 10% до 100%» дещо спрощує механізм. Насправді це поступова шкала, а 100% — максимальна санкція за дуже тривале невиправлення встановленої податковим органом помилки.

Приклад 1. ПДВ у накладній — 200 000 грн

Підприємство виписало покупцю податкову накладну з помилкою в обов’язковому реквізиті.

Покупець подав скаргу. ДПС провела перевірку, підтвердила порушення та винесла ППР.

На першому етапі постачальнику нараховують 170 грн штрафу і вимагають виправити ПН.

Якщо підприємство оперативно виконає вимогу, багатотисячної санкції не буде.

Але якщо вимогу фактично проігнорувати більш як на 181 день, розмір штрафу може становити 200 000 грн, тобто 100% ПДВ, зазначеного в проблемній накладній.

Тому небезпечною стає не стільки початкова помилка, скільки її тривале невиправлення після офіційної реакції ДПС.

Як покупець може запустити перевірку постачальника?

Механізм передбачений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Якщо продавець допустив помилки в обов’язкових реквізитах ПН або порушив визначені законом строки реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, покупець у передбачених Кодексом випадках може додати до своєї податкової декларації заяву зі скаргою.

Право на таку скаргу зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним строком подання відповідної декларації.

До заяви додаються документи, які підтверджують оплату або отримання товарів чи послуг.

За загальним правилом пункту 201.10 ПК України після отримання такої заяви контролюючий орган у передбаченому Кодексом порядку проводить документальну перевірку продавця.

Чи будь-яка помилка в ПН позбавляє покупця податкового кредиту?

Ні.

Це ще один важливий нюанс.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201, крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД, які не заважають ідентифікувати операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань, не повинні автоматично знищувати податкові наслідки правильно здійсненої операції.

Тобто потрібно відрізняти технічну неточність від помилки, яка фактично не дозволяє встановити, що за операція відбулася і між ким.

Але постачальнику все одно не варто залишати неточність без уваги.

Приклад 2. Дрібна неточність, але операцію можна ідентифікувати

Підприємство поставило обладнання на 600 000 грн, у тому числі 100 000 грн ПДВ.

У накладній є неточність, але з документа чітко встановлюються продавець, покупець, зміст операції, період і сума податкових зобов’язань.

Такий дефект не завжди означатиме втрату покупцем права на податковий кредит.

Однак якщо контрагент подасть скаргу, а ДПС за результатами перевірки визнає наявність помилки в обов’язковому реквізиті та винесе ППР, ігнорувати вимогу про виправлення вже не можна.

Саме з цього моменту фінансовий ризик для продавця різко зростає.

Як виправляється помилка?

За пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України для виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі тих, що не пов’язані зі зміною суми компенсації товарів чи послуг, складається розрахунок коригування до ПН.

Конкретна техніка виправлення залежить від виду помилки.

Тому перед формуванням РК потрібно визначити, що саме помилково зазначено: реквізит контрагента, номенклатура, кількість, ціна, податковий номер чи інші дані.

Механічне «обнулення» ПН без аналізу характеру помилки теж може створити нову проблему.

Дуже важливо: це не те саме, що штраф за прострочення реєстрації ПН

Стаття 120-1 ПК України передбачає декілька різних складів податкових правопорушень.

Тому не можна змішувати:

помилку в обов’язкових реквізитах ПН — пункт 120-1.3;

і

несвоєчасну реєстрацію ПН/РК в ЄРПН — інші положення статті 120-1 та спеціальні перехідні правила.

Це різні порушення, різні підстави відповідальності і різні штрафні механізми.

Отже, коли бухгалтер бачить у публікації цифру «100% ПДВ», не потрібно робити висновок, що кожна ПН, яку прострочили на 181 день, автоматично спричиняє саме такий штраф.

Чи можна захиститися від штрафу, якщо реєстрація ПН прострочена не з вини підприємства?

Такі спори необхідно аналізувати окремо.

У практиці Верховного Суду неодноразово застосовувався підхід, за яким платник не повинен нести відповідальність, якщо він виконав усі залежні від нього дії для своєчасної реєстрації ПН, а порушення сталося через обставини, які він не контролював.

Подібні підходи висловлювалися, зокрема, Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1583/17, від 23.07.2019 у справі № 620/3609/18 та від 20.08.2019 у справі № 1640/3125/18.

Але ця практика стосується насамперед відповідальності за строки реєстрації, а не права підприємства роками не виконувати отримане ППР про виправлення встановленої помилки.

Саме тому ці дві ситуації потрібно розмежовувати.

Що робити підприємству після отримання ППР через помилку в ПН?

Найгірша стратегія — покласти документ «на потім».

Практично варто одразу:

1. Зафіксувати точну дату отримання ППР, оскільки від неї залежить обчислення строку.

2. Перевірити, чи справді зазначена ДПС помилка стосується обов’язкового реквізиту за пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

3. Визначити правильний спосіб виправлення ПН/РК.

4. Якщо висновок ДПС правильний — виправити помилку, не чекаючи завершення 10-денного строку.

5. Якщо ППР є незаконним — окремо оцінити його адміністративне або судове оскарження, а не просто ігнорувати документ.

6. Зберегти квитанції ЄРПН та інші електронні докази здійснених дій.

Для великих ПН це може бути питанням сотень тисяч або навіть мільйонів гривень.

Приклад 3. Підприємство не погоджується з ДПС

У податковій накладній зазначено 800 000 грн ПДВ.

ДПС вважає певний реквізит помилковим і винесла ППР.

Підприємство переконане, що ПН оформлена правильно.

Просто не виконувати документ протягом шести місяців — небезпечна стратегія, оскільки потенційний штраф може сягнути 800 000 грн.

У такій ситуації потрібно не «чекати, що податкова забуде», а своєчасно визначитися між виправленням документа і належним оскарженням рішення контролюючого органу.

Практичний висновок

Штраф у розмірі 100% ПДВ можливий не через будь-яку помилку в податковій накладній.

Механізм пункту 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України запускається тоді, коли помилку в обов’язковому реквізиті встановлено контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за скаргою покупця.

Спочатку штраф становить лише 170 грн, а продавця зобов’язують виправити помилку.

Якщо ж після отримання ППР вимогу не виконувати, санкція поступово зростає від 10% до 100% суми ПДВ, зазначеної у проблемній накладній.

Тому ключове правило для бізнесу просте: отримане ППР щодо помилки у ПН не можна залишати без реакції. Помилку потрібно або швидко виправити, або, якщо вимога ДПС незаконна, своєчасно оскаржувати рішення контролюючого органу.