ЄДЕБО «Ні, порушує»: як виправити дані через суд

Ви вступили до університету, навчаєтесь на денній формі, отримуєте довідку з ЄДЕБО — і бачите:

«Ні, порушує».

Тобто система вважає, що ваше поточне навчання порушує послідовність здобуття освіти.

Для військовозобов'язаного студента це не просто технічний напис у базі. Саме інформація з ЄДЕБО використовується для підтвердження освітньої підстави для відстрочки від мобілізації. Тому одна відмітка в автоматично сформованій довідці може фактично заблокувати оформлення або підтвердження відстрочки.

Але важливо знати головне:

«Ні, порушує» в ЄДЕБО не завжди означає, що людина дійсно порушила послідовність здобуття освіти.

Є вже значний масив судової практики, включаючи правову позицію Верховного Суду, де неправильну інформацію в ЄДЕБО зобов'язували виправити.

Водночас у 2026 році з'явилася важлива нова норма для вступників, тому старі поради з інтернету сьогодні вже не можна застосовувати автоматично.

Чому відмітка «Ні, порушує» настільки важлива?

Пункт 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає право на відстрочку для здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які:

навчаються за денною або дуальною формою;

і здобувають рівень освіти, вищий за раніше здобутий рівень;

у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Закон чинний. Вимога щодо послідовності зберігається і у 2026 році.

Пункт 62 Порядку проведення призову, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, прямо передбачає використання довідки про здобувача освіти, сформованої в ЄДЕБО. Її форму встановлено додатком 9 до Порядку №560.

Тому помилкова оцінка освітньої траєкторії в ЄДЕБО може мати цілком реальні правові наслідки.

Що взагалі означає «послідовність здобуття освіти»?

Частина 2 статті 10 Закону України «Про освіту» встановлює систему рівнів освіти.

Для вищої освіти практично важливими є, зокрема:

початковий рівень вищої освіти;

перший — бакалаврський;

другий — магістерський;

третій — освітньо-науковий або освітньо-творчий.

Закон України «Про освіту» №2145-VIII станом на дату підготовки цієї статті є чинним у редакції від 31.07.2026.

Простий приклад:

людина здобула бакалавра → вступила до магістратури.

Це класична послідовність.

Інша ситуація:

людина вже має диплом бакалавра → знову вступає для здобуття бакалавра.

Новий рівень не є вищим за вже здобутий, тому для освітньої відстрочки ситуація принципово інша.

Але найбільше спорів виникає не тут.

Головна проблема: людина навчалася раніше, але диплома не отримала

Типова ситуація виглядає так.

Людина у 2019 році вступила на бакалаврат.

Провчилася рік чи два.

Була відрахована за власним бажанням, через академічну неуспішність або з іншої причини.

Диплом бакалавра не отримала.

Через декілька років знову вступила на бакалаврат.

ЄДЕБО бачить два факти навчання на одному рівні та формує:

«Ні, порушує».

Але виникає принципове юридичне питання:

якщо людина навчалася на певному рівні, але не закінчила освітню програму і не отримала відповідного ступеня — чи можна вважати цей рівень уже «здобутим»?

Саме це питання дійшло до Верховного Суду.

Верховний Суд: навчатися на магістратурі і здобути ступінь магістра — не одне й те саме

Ключовою для цієї категорії справ є постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №280/9417/24, провадження №К/990/20592/25.

Обставини були показовими.

Чоловік мав диплом бакалавра.

У 2019 році вступив до магістратури, але у 2021 році був відрахований, не закінчивши навчання і не отримавши диплом магістра.

У 2024 році він знову вступив до магістратури.

ЄДЕБО сформувала довідку:

«Ні, порушує».

МОН вважало це правильним: на думку Міністерства, повторне зарахування на той самий рівень означало непослідовне здобуття освіти.

Верховний Суд із таким підходом не погодився.

Чому Верховний Суд став на сторону студента?

Суд звернувся безпосередньо до Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до частини 2 статті 5 цього Закону здобуття вищої освіти на певному рівні передбачає успішне виконання відповідної освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня.

Верховний Суд також врахував, що відповідний ступінь присуджується особі, яка успішно виконала освітню програму.

Отже, сам факт того, що людина колись була зарахована до університету, ще не тотожний факту здобуття відповідного ступеня освіти.

У справі №280/9417/24 людина магістерського ступеня раніше не здобула.

Тому Верховний Суд залишив у силі рішення першої інстанції в частині, якою:

визнано протиправними дії МОН щодо формування довідки з інформацією про порушення послідовності;

зобов'язано Міністерство освіти і науки України внести відповідні зміни до інформації в ЄДЕБО.

Це вже не одиничне рішення

У самій постанові від 20.05.2026 Верховний Суд послався на цілу низку власних попередніх постанов у подібних правовідносинах, зокрема:

постанова від 29.10.2025 у справі №200/5372/24;

від 07.11.2025 у справі №160/31314/24;

від 11.11.2025 у справі №280/11497/24;

від 12.11.2025 у справі №620/16629/24;

від 15.01.2026 у справі №300/2794/25;

від 03.03.2026 у справі №340/7912/24.

Тому станом на 2026 рік уже можна говорити не про випадкове рішення одного окружного суду, а про сформований Верховним Судом підхід щодо юридичної природи автоматично сформованих відомостей ЄДЕБО та відповідальності МОН за роботу відповідного алгоритму.

Хто повинен виправляти «Ні, порушує»: університет, Інфоресурс чи МОН?

Це також принципове питання.

Дуже часто студент звертається до університету і отримує відповідь:

«Ми нічого змінити не можемо. Довідка формується автоматично».

У багатьох випадках це справді так.

Верховний Суд у справі №280/9417/24 встановив, що заклад освіти не визначає алгоритм, який автоматично вирішує, поставити у довідці «Так, не порушує» чи «Ні, порушує».

Суд вказав, що вимоги до програмного забезпечення ЄДЕБО та порядок формування такої інформації визначає МОН.

ДП «Інфоресурс» виконує функцію технічного адміністратора.

А заклади освіти вносять і підтримують актуальними первинні дані про навчання, але не можуть самостійно змінити технічний алгоритм визначення послідовності.

Цей підхід узгоджується і з чинним Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 №872:

держателем відповідного Реєстру є МОН, адміністратором — ДП «Інфоресурс».

Тому просто вимагати від деканату «поставити Так» часто юридично безперспективно.

Але у 2026 році з'явилася нова проблема — пункт 23 Порядку прийому №373

І ось тут знаходиться нюанс, який сьогодні не можна ігнорувати.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 №373 затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році.

Документ чинний у редакції від 04.09.2026.

Пункт 23 цього Порядку прямо встановлює:

якщо у 2026 році на навчання для здобуття певного ступеня зарахована особа, яка раніше вже здобувала такий самий або вищий ступінь, але ступінь їй не було присуджено, така особа вважається такою, що здобуває рівень освіти, який не є вищим за раніше здобутий у розумінні послідовності за статтею 10 Закону України «Про освіту».

Тобто для вступної кампанії 2026 року МОН уже закріпило свій попередній підхід не просто у листі, а в нормативному Порядку прийому.

Це суттєво змінює оцінку нових справ.

Верховний Суд скасував цей пункт №373?

Ні.

Постанова Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №280/9417/24 стосувалася людини, повторно зарахованої до магістратури у 2024 році.

До її правовідносин пункт 23 Порядку прийому на навчання у 2026 році не застосовувався.

Тому говорити:

«Верховний Суд уже визнав пункт 23 наказу №373 незаконним»

— неправильно.

Такого висновку Верховний Суд не робив.

Водночас залишається окреме юридичне питання співвідношення цього підзаконного Порядку із нормами законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому для вступників 2026 року перспективу спору потрібно оцінювати значно обережніше і окремо за конкретною освітньою історією.

Приклад 1. Вступив на бакалавра у 2024 році після незавершеного бакалаврату

Чоловік навчався на бакалавраті у 2018–2020 роках, але був відрахований і диплом бакалавра не отримав.

У 2024 році знову вступив на бакалаврат.

ЄДЕБО сформувала «Ні, порушує».

Така ситуація близька за юридичною конструкцією до справ, щодо яких уже сформувалася позитивна практика Верховного Суду: потрібно перевіряти, чи дійсно відповідний рівень освіти був здобутий, а не лише розпочатий.

Позиція для оскарження тут може бути сильною.

Приклад 2. Та сама ситуація, але повторне зарахування відбулося у 2026 році

Чоловік у минулому вже навчався на бакалавраті, був відрахований без диплома, а у вересні 2026 року вступив на бакалаврат заново.

Тут вже потрібно враховувати пункт 23 Порядку прийому №373.

Тому механічно копіювати позов із судової справи за вступом 2024 року не можна.

Необхідно окремо аналізувати:

дату першого та повторного вступу;

причину відрахування;

фактично здобуту раніше освіту;

документи про освіту;

нормативне регулювання саме на дату нового зарахування;

можливість оспорювання застосованого нормативного правила.

Це вже більш складна категорія спору.

Приклад 3. Людина має молодшого спеціаліста і вступила на бакалавра

Тут потрібно не просто рахувати кількість записів про навчання.

Значення має реально здобутий рівень освіти та його законодавчий еквівалент.

Наприклад, перехідні положення Закону України «Про вищу освіту» мають спеціальні правила щодо раніше отриманих освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та спеціаліста.

Тому перед висновком «порушує / не порушує» необхідно відновити всю освітню траєкторію людини, а не дивитися лише на останній запис ЄДЕБО.

Приклад 4. Університет просто неправильно вніс вихідні дані

Іноді проблема взагалі не в алгоритмі визначення послідовності.

Наприклад, у ЄДЕБО:

помилкова дата відрахування;

відсутнє відрахування;

помилково зазначений освітній ступінь;

дублюється запис про навчання;

містяться неправильні відомості про диплом.

У такій ситуації спочатку потрібно виправляти первинні реєстрові дані.

І тоді належним суб'єктом для першого звернення може бути саме заклад освіти, який ці відомості вніс.

Тому однакова фраза «Ні, порушує» у двох людей може мати абсолютно різну юридичну причину.

Що робити, якщо в ЄДЕБО стоїть «Ні, порушує»?

У своїй практиці я не рекомендую починати одразу з шаблонного позову.

Спочатку потрібно встановити, чому саме система поставила цю відмітку.

Практичний алгоритм виглядає так.

Крок 1. Отримати актуальну довідку ЄДЕБО та виписку про всю освітню історію.

Потрібно бачити не лише останній університет, а всі записи про зарахування, відрахування та видані документи про освіту.

Крок 2. Зібрати документи про попереднє навчання.

Це можуть бути:

дипломи;

академічні довідки;

накази про зарахування;

накази про відрахування;

документи про поновлення або переведення;

відповіді попередніх закладів освіти.

Крок 3. Встановити, який рівень освіти людина реально ЗДОБУЛА.

Саме тут часто знаходиться ключ до справи.

Навчання та здобутий ступінь — юридично не тотожні поняття, що прямо підтвердив Верховний Суд у справі №280/9417/24.

Крок 4. Перевірити дату повторного вступу.

Для справ 2024–2025 років та для вступної кампанії 2026 року нормативна ситуація вже відрізняється через пункт 23 Порядку №373.

Крок 5. Звернутися до компетентних суб'єктів.

У практиці таких справ доцільно отримувати офіційні позиції:

Міністерства освіти і науки України;

ДП «Інфоресурс»;

закладу освіти.

Це дозволяє з'ясувати, чи проблема полягає у вихідних даних університету, чи саме в автоматичному алгоритмі ЄДЕБО.

Крок 6. За наявності правових підстав — звертатися до адміністративного суду.

Після постанови Верховного Суду від 20.05.2026 особливо важливо правильно визначити відповідача та спосіб захисту.

Якщо вихідні дані в ЄДЕБО правильні, а неправильним є саме автоматично сформований висновок про послідовність, Верховний Суд поклав відповідальність за формування такого результату саме на МОН.

Чи можна через суд реально змінити «Ні, порушує» на «Так, не порушує»?

Так, такі рішення існують і фактично виконуються.

Наприклад, Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2025 у справі №420/37918/24:

визнав протиправною відмову МОН у внесенні змін до ЄДЕБО;

визнав протиправним збереження інформації про порушення послідовності;

зобов'язав МОН внести зміни до ЄДЕБО та зазначити відсутність такого порушення.

Ця справа є одним із опублікованих прикладів моєї практики.

Хмельницький окружний адміністративний суд у рішенні від 05.11.2024 у справі №560/12594/24 також дійшов висновку про необхідність зобов'язати МОН вжити заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО. Суд окремо зазначив, що університет фактично виконує технічну функцію формування довідки на підставі інформації системи.

А після постанови Верховного Суду від 20.05.2026 у справі №280/9417/24 правова позиція для відповідної категорії старих правовідносин стала значно чіткішою.

Які документи потрібні для первинної оцінки справи?

Зазвичай достатньо почати з мінімального пакета:

1. Довідка про здобувача освіти з ЄДЕБО, де зазначено «Ні, порушує».

2. Виписка з ЄДЕБО про документи про освіту та інформацію про навчання.

3. Дипломи, які фактично отримані.

4. Інформація або накази про попередні зарахування та відрахування.

5. Інформація про поточний заклад освіти та дату зарахування.

6. Якщо вже зверталися до МОН, Інфоресурсу чи університету — їхні відповіді.

За цими документами вже можна визначити, чи є проблема у первинних даних, автоматичному алгоритмі або в чинному нормативному регулюванні вступу 2026 року.

Я можу допомогти з виправленням ЄДЕБО

Я системно супроводжую справи щодо довідок ЄДЕБО з позначкою «Ні, порушує».

Робота у таких справах може включати:

аналіз повної освітньої історії;

перевірку, чи дійсно порушена послідовність;

адвокатські запити до МОН, ДП «Інфоресурс» та закладу освіти;

отримання офіційних відповідей;

підготовку адміністративного позову;

представництво в суді;

супровід виконання судового рішення та фактичного виправлення інформації в ЄДЕБО.

Я не обіцяю однаковий результат у кожній справі — це було б юридично неправильно, особливо після змін вступної кампанії 2026 року.

Але якщо у вашій довідці стоїть «Ні, порушує», варто спочатку перевірити, чи ця відмітка взагалі відповідає вашій реальній освітній історії та законодавству, яке діяло на момент зарахування.

Оскарження довідок ЄДЕБО — юридична допомога

Не варто чекати, поки проблема виникне вже під час оформлення відстрочки

Якщо довідка вже містить «Ні, порушує», проблему доцільно вирішувати завчасно.

Адміністративний спір — це не один день.

Спочатку потрібно зібрати документи, отримати офіційні відповіді, правильно визначити відповідача і спосіб захисту, а після рішення суду ще домогтися фактичного внесення змін.

Тому чекати моменту, коли неправильна довідка вже стала причиною проблем із відстрочкою, — ризикована стратегія.

Практичний висновок

Відмітка «Ні, порушує» в ЄДЕБО — не завжди остаточний юридичний висновок, який неможливо змінити.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2026 у справі №280/9417/24 підтвердив принципово важливу позицію: сам факт попереднього навчання без успішного завершення освітньої програми та присудження відповідного ступеня не можна автоматично ототожнювати зі здобутим рівнем освіти. Суд також підтвердив повноваження МОН щодо належного функціонування алгоритму ЄДЕБО та виправлення відповідної інформації.

Але для тих, хто повторно вступив на той самий або вищий ступінь саме у 2026 році, ситуація складніша: пункт 23 Порядку прийому №373 прямо містить нове правило щодо такого повторного вступу.

Тому сьогодні правильний алгоритм — не шукати в інтернеті універсальну відповідь «можна чи не можна виправити ЄДЕБО», а перевіряти конкретно:

що ви вже закінчили;

які дипломи реально отримали;

де і коли навчалися раніше;

коли відбулося нове зарахування;

чому саме ЄДЕБО сформувала «Ні, порушує».

Якщо відмітка не відповідає закону та фактичній освітній історії, її можна оскаржувати і вимагати внесення правильних відомостей до ЄДЕБО.