Ключове правило просте: адвокатська таємниця — недоторкана, але є чітко визначений законом виняток.

Ч.4 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє адвокату розкрити інформацію лише в межах, необхідних для захисту своїх прав та інтересів, коли клієнт пред’являє до нього вимоги у зв’язку з адвокатською діяльністю. Суд і дисциплінарні органи зобов’язані запобігти сторонньому доступу до такої інформації【Закон України】.

Що це означає на практиці:

• Якщо між адвокатом і клієнтом виник спір (наприклад, щодо оплати), адвокат може використати лише ті відомості з таємниці, без яких неможливо захистити свої права (принцип пропорційності)【Закон України】.

• Для запобігання розголошенню адвокат клопоче про закрите судове засідання (ст. 7 ЦПК), якщо відкритий розгляд може спричинити розкриття охоронюваної законом інформації【Закон України】.

• Закон також гарантує заборону витребування/вилучення документів, пов’язаних з адвокатською діяльністю (ст. 23 Закону) — це додатковий щит конфіденційності【Закон України】.

Висновок: розкриття можливе, але вузько і контрольовано, виключно для захисту прав адвоката, із процесуальними запобіжниками від розголошення.

FAQ

Чи можна подавати листування з клієнтом у суд?
Так, лише настільки, наскільки без цього неможливо довести вимоги/заперечення у спорі з клієнтом, і бажано з клопотанням про закритий розгляд (ст. 7 ЦПК)【Закон України】.

Хто забезпечує нерозголошення?
Суд і дисциплінарні органи зобов’язані це зробити (ч.4 ст. 22 Закону)【Закон України】.

Що категорично заборонено?
Виходити за межі «необхідного для захисту», розкривати «про всяк випадок», надавати доступ стороннім без потреби — це суперечить закону та гарантіям професії.

Потрібно позовне супроводження у спорі «адвокат—клієнт» або плануєте обмеження доступу до матеріалів? Напишіть — підготую процесуальну стратегію і пакет клопотань під вашу ситуацію. ⚖️💼