Хто реально може подати на банкрутство, а кому суд відмовить?

Процедура неплатоспроможності фізичної особи в Україні – це не «чарівна кнопка» списання боргів, а жорстко врегульований судовий процес. Суд відкриє провадження тільки тоді, коли боржник відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) і коректно підготує заяву та документи.

Нижче – простим язиком, але з посиланням на чинні норми та актуальну практику Верховного Суду.

---

1. Хто за законом може подати заяву?

Для фізичних осіб (у тому числі ФОП) є ключове правило:

• Провадження може бути відкрито тільки за заявою самого боржника.
  Кредитори не мають права ініціювати банкрутство фізичної особи – на відміну від юридичних осіб. Це прямо випливає з ч. 1 ст. 115 КУзПБ.(Закон України)

Тобто податися можуть:

• фізична особа (звичайний громадянин);

• фізична особа – підприємець (ФОП).

Ініціатор завжди один – сам боржник.

---

2. Реальні підстави для звернення: коли боржник має право подати?

Ч. 2 ст. 115 КУзПБ встановлює вичерпний перелік підстав, коли боржник взагалі має право звернутися до суду.

Зараз, після змін 2023–2024 років, діють такі підстави:

1. Суттєва прострочка платежів
   Боржник припинив погашення кредитів чи інших планових платежів більш ніж на 50 % щомісячного платежу за кожним зобов’язанням упродовж двох місяців.

2. Відсутність майна, на яке реально звернути стягнення

   • у боржника фактично немає майна для стягнення;

   • державний/приватний виконавець вже робив заходи розшуку (виконавче провадження), але вони виявилися безрезультатними.

3. Ознаки загрози неплатоспроможності
   Закон прямо дозволяє звертатися не лише тоді, коли борг уже «завалив», а й коли наявні ознаки загрози неплатоспроможності – з урахуванням визначення у ст. 1 КУзПБ.

Важливий момент:

• Раніше була вимога щодо мінімальної суми боргу (30 мінімальних зарплат). Зараз відповідний пункт ч. 2 ст. 115 виключено Законом № 2971-IX – тобто формальної «мінімальної суми боргу» більше немає.(Закон України)

При цьому суд все одно оцінює співмірність боргів і процедури – чи є реальна неплатоспроможність, а не спроба використати процедуру вочевидь для дрібних спорів.

---

3. Що потрібно подати разом із заявою?

Боржник подає заяву про відкриття провадження (ст. 116 КУзПБ) і до неї – великий пакет документів.

Ключові елементи (скорочено):

• Заява з:

  • даними боржника;

  • описом обставин неплатоспроможності;

  • переліком додатків.

• Документи до заяви, зокрема:

  • конкретизований список кредиторів і боржників із сумами, структурою боргу та строками виконання;

  • опис усього майна (рухомого та нерухомого), підтверджувальні документи на нього;

  • перелік заставленого/обтяженого майна;

  • правочини за рік до подання заяви щодо нерухомості, авто, часток у статутному капіталі та угоди від 30 МЗП і більше;

  • інформація про всі рахунки/електронні гаманці в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей – в Україні і за кордоном;

  • декларації про майновий стан за три попередні роки + за поточний рік;

  • докази авансування на депозит суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці;

  • інформація про непогашену судимість за економічні злочини;

  • інші документи, які підтверджують підстави з ст. 115 КУзПБ.

Також обов’язково подається проєкт плану реструктуризації боргів (пропозиції боржника, як він бачить вихід із ситуації).

Практика Верховного Суду постійно підкреслює: боржник має процесуальний обов’язок максимально повно розкрити інформацію про свій майновий стан і стан членів сім’ї.

---

4. Кому суд відкриє провадження: «портрет» реального кандидата

Як правило, суд відкриває провадження, коли:

1. Є одна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ – реальна прострочка, безрезультатне виконавче провадження або загроза неплатоспроможності.(Закон України)

2. Боржник подав повний пакет документів, у тому числі:

   • правдиві декларації;

   • повний список кредиторів і майна;

   • підтвердження авансу на депозит суду.

3. Немає обставин, що прямо тягнуть відмову у відкритті провадження (для цього див. ст. 119 КУзПБ – нижче).

4. Боржник поводиться добросовісно: не приховує майно, не переписує все на родичів перед зверненням до суду, не маніпулює процедурою.

Верховний Суд у своїх оглядах неодноразово наголошує, що інститут неплатоспроможності фізичної особи створений як механізм звільнення добросовісного боржника від боргів, а не інструмент зловживання.(Верховний Суд)

---

5. Кому суд відмовить у відкритті провадження? (прямі підстави із закону)

Ч. 4 ст. 119 КУзПБ містить вичерпний перелік підстав, коли суд зобов’язаний відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи:

1. Відсутні підстави для відкриття провадження
   Тобто боржник не довів жодної з підстав із ч. 2 ст. 115 КУзПБ (немає значної прострочки, немає безрезультатного виконавчого провадження, немає реальної загрози неплатоспроможності).

2. Борг уже погашено до підготовчого засідання
   Якщо до моменту розгляду заяви в підготовчому засіданні боржник повністю розрахувався з кредиторами, суд відмовляє у відкритті провадження.

3. Боржника притягнуто до адмін- або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю
   Наприклад, фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства та інші схожі склади.

4. Боржника вже визнавали банкрутом протягом попередніх 5 років
   Це співвідноситься із ст. 135 КУзПБ, яка прямо забороняє відкривати нову справу за заявою боржника протягом 5 років після визнання його банкрутом (якщо борги не погашені повністю).

Верховний Суд прямо зазначає: цей перелік є вичерпним і не підлягає розширювальному тлумаченню. Наявність у боржника активів чи відкритих виконавчих проваджень сама по собі не є підставою для відмови у відкритті провадження.(Верховний Суд)

---

6. Коли заяву не розглянуть по суті: типові технічні помилки

Окрім формальної відмови за ст. 119 КУзПБ, є ще ситуації, коли суд:

• залишає заяву без руху;

• повертає заяву;

• відмовляє у прийнятті – за загальними нормами Господарського процесуального кодексу (ГПК) у поєднанні зі ст. 116–117 КУзПБ.

Найчастіші технічні підстави:

1. Неповний пакет документів
   Наприклад, немає декларацій за всі роки, немає конкретизованого списку кредиторів, відсутня інформація про рахунки, не додано правочини за рік тощо.

2. Немає доказів авансування винагороди арбітражному керуючому
   Відсутність підтвердження внесення коштів на депозит суду за три місяці виконання повноважень – окрема чітка вимога п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

3. Заява загальна й розмита
   Опис обставин без конкретики, відсутність посилання на підстави з ч. 2 ст. 115 КУзПБ, суперечливі дані в різних документах.

4. Сумніви у правдивості декларації та повноті розкриття майна
   Верховний Суд неодноразово звертав увагу на обов’язок боржника повністю розкрити майновий стан, у тому числі членів сім’ї; приховування активів може надалі призвести до негативних наслідків, аж до закриття провадження без звільнення від боргів.(Верховний Суд)

Це вже не «відмова в банкрутстві» по суті, але фактично блокує старт справи, доки боржник не виправить недоліки.

---

7. Кому банкрутство мало що дасть, навіть якщо провадження відкриють?

Є категорії боргів, від яких боржник не буде звільнений навіть після проходження всіх процедур. Це прямо випливає зі ст. 134 КУзПБ:

Фізична особа не звільняється від:

• аліментних зобов’язань;

• відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

• інших особистих вимог, тісно пов’язаних з особою боржника.

Такі вимоги можуть бути заявлені до боржника і після закінчення справи про неплатоспроможність.

Тому, якщо:

• 90 % боргів – це аліменти чи деліктні зобов’язання,

• або кримінальна шкода,

— банкрутство не вирішить проблему повністю, й це потрібно чесно пояснювати клієнту на старті.

---

8. Практичні висновки: хто «проходить», а кому краще не поспішати

У спрощеному вигляді:

Реальний кандидат на банкрутство:

• має істотну прострочку за кредитами/розстрочками (більше 50 % платежів понад 2 місяці) або безрезультатне виконавче провадження, або очевидну загрозу неплатоспроможності;

• готовий чесно розкрити всі активи, доходи та операції за останні роки;

• готовий внести аванс винагороди арбітражному керуючому на депозит суду;

• не має судимості/притягнення за неправомірні дії, пов’язані з неплатоспроможністю;

• не проходив процедуру банкрутства як боржник протягом останніх 5 років.

Кому суд, швидше за все, відмовить або процедура не дасть очікуваного результату:

• боржнику, який не довів підстав із ст. 115 КУзПБ (немає реальної неплатоспроможності/загрози);

• тому, хто вже погасив борг до підготовчого засідання;

• особі з адмін-/кримінальною відповідальністю за дії, пов’язані з неплатоспроможністю;

• тому, кого вже визнавали банкрутом протягом останніх 5 років;(Закон України)

• боржнику, у якого основні зобов’язання – це аліменти, шкода життю/здоров’ю тощо (бо вони все одно не будуть списані).(Закон України)

---

9. Як діяти боржнику на практиці

Алгоритм у загальному вигляді:

1. Фінансовий аналіз боргів і активів
   Визначити склад і природу боргів, наявність прострочки, виконавчих проваджень та реальну платоспроможність.

2. Перевірка формальних підстав із ч. 2 ст. 115 КУзПБ
   Чітко відповісти на питання: за яким саме пунктом звертаємося до суду.

3. Збір повного пакета документів за ст. 116 КУзПБ
   Списки кредиторів, опис майна, декларації, правочини, банківські рахунки, довідки тощо.(Закон України)

4. Підготовка проєкту плану реструктуризації боргів
   Він має бути реалістичним і виконуваним, з урахуванням реальних доходів та можливостей боржника.(Верховний Суд)

5. Авансування винагороди арбітражному керуючому на депозит суду
   Без цього заява не відповідатиме вимогам ст. 116 КУзПБ.

6. Юридичний супровід справи в суді
   З урахуванням практики Верховного Суду щодо добросовісності боржника, повноти розкриття майна та вичерпного переліку підстав для відмови в відкритті провадження.(Верховний Суд)

---

10. FAQ

Чи є зараз мінімальна сума боргу для банкрутства фізичної особи?
Формальної «мінімальної суми» у вигляді 30 мінімальних зарплат більше немає – відповідний пункт ч. 2 ст. 115 КУзПБ виключено. Але суд оцінює реальність неплатоспроможності та добросовісність боржника.

Чи можуть банки/колектори самі подати на банкрутство боржника?
Ні. Провадження щодо фізичної особи відкривається лише за заявою самого боржника (ч. 1 ст. 115 КУзПБ).

Якщо в мене є квартира чи авто – це заважає подати на банкрутство?
Ні. Верховний Суд прямо вказує, що наявність у боржника активів не входить до переліку підстав для відмови у відкритті провадження (ч. 4 ст. 119 КУзПБ).

Чи можна подати на банкрутство вдруге?
Повторне звернення можливе не раніше ніж через 5 років після визнання боржника банкрутом, якщо борги не погашено повністю (ст. 135 КУзПБ).