
Ярослав Сікорський
Адвокат. Сімейне право.
Корпоративне право.
Новий Трудовий кодекс: які норми вже викликають найбільше занепокоєння
Станом на 09.03.2026 проєкт Трудового кодексу України №14386 ще не став законом, але вже пройшов важливий етап: профільний комітет Верховної Ради рекомендував включити його до порядку денного та прийняти за основу. Офіційно метою проєкту називають оновлення трудового законодавства, відхід від радянської моделі регулювання праці та імплементацію міжнародних стандартів.
Однак публічне обговорення показало, що частина норм викликає серйозні заперечення. Одна з найбільш резонансних тем — можливість врегулювання відеоспостереження на робочому місці та моніторингу службової кореспонденції працівників. Саме ці положення стали предметом окремої публічної дискусії, оскільки для працівників це питання межі між контролем роботодавця і правом на приватність.
Ще один блок критики стосується строкових трудових договорів. За повідомленням про засідання комітету, профспілкова сторона звернула увагу, що проєкт розширює можливість застосування строкових договорів, тоді як безстроковий договір, на їхню думку, має залишатися базовою формою зайнятості. Окремо критикували відсутність обмежень щодо кількості переукладень строкових договорів та відсутність автоматичного переходу в безстрокову форму при багаторазовому продовженні.
Не менше запитань викликає тема випробувального строку. Під час обговорення вказувалося на ризики розширення випробування понад три місяці. Критики такого підходу наголошують, що надто довгий тестовий період може перетворитися на інструмент тиску та нестабільності, особливо для молодих працівників, освітян і внутрішньо переміщених осіб.
Найбільш емоційно сприймається питання відпустки по догляду за дитиною. У публікації про обговорення законопроєкту зазначено, що стаття 150 проєкту передбачає скорочення такої відпустки з трьох років до чотирьох місяців. Саме ця норма стала однією з головних причин критики, оскільки її розцінюють як звуження вже наявних трудових гарантій і як проблему для сімей в умовах недостатньої інфраструктури ясел і дитсадків. Водночас офіційний комітетський матеріал прямо декларує серед цілей проєкту також захист материнства, дітей та молоді, тож саме навколо реального змісту цих гарантій і точиться ключова дискусія.
Для працівників і роботодавців головний практичний висновок зараз простий: поки це лише законопроєкт, але вже зрозуміло, які саме норми можуть суттєво змінити правила гри на ринку праці. Тому стежити треба не лише за самим фактом ухвалення нового кодексу, а й за тим, у якій редакції він піде до другого читання. Саме там можуть змінитися найконфліктніші положення — про строкові договори, контроль працівників і соціальні гарантії.
Якщо потрібен аналіз, як ці зміни можуть вплинути саме на працівника або роботодавця у конкретній ситуації, варто оцінювати не заголовки новин, а фінальну редакцію норми та механізм її застосування.
