Виїзд дитини за кордон у 2026 році: які документи потрібні та коли згода другого з батьків не обов’язкова

Питання виїзду дитини за кордон у 2026 році залишається одним із найчастіших у сімейних спорах. Особливо під час війни, коли один із батьків може бути за кордоном, інший — в Україні, а дитині потрібно виїхати на навчання, лікування, відпочинок або для безпеки. Проблема в тому, що багато батьків досі вважають: без нотаріальної згоди другого з батьків виїзд неможливий. Насправді це не завжди так.

Загальне правило дійсно передбачає, що дитина до 16 років виїжджає з України за згодою обох батьків — у їх супроводі або в супроводі уповноваженої повнолітньої особи. Якщо дитина їде з одним із батьків, за загальним правилом потрібна нотаріальна згода другого з батьків із зазначенням держави прямування та строку перебування.

Але з цього правила є багато винятків. Згода другого з батьків не потрібна, якщо є свідоцтво про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім або недієздатним, рішення суду про дозвіл на виїзд без згоди другого з батьків, а також окремі документи щодо одинокої матері чи заборгованості зі сплати аліментів.

Під час воєнного стану діє ще одна важлива норма: діти до 16 років можуть виїжджати за межі України у супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата чи сестри, мачухи, вітчима або іншої особи, уповноваженої одним із батьків письмовою заявою, засвідченою органом опіки та піклування, без нотаріальної згоди другого з батьків. Потрібен паспорт дитини або свідоцтво про народження/інші документи, які дозволяють ідентифікувати дитину.

Тобто головне питання не в тому, чи “потрібна згода завжди”, а в тому, яка саме ситуація у конкретної сім’ї. Якщо дитина виїжджає з матір’ю під час воєнного стану — це один набір документів. Якщо дитина виїжджає з бабусею — інший. Якщо є конфлікт між батьками — може знадобитися судове рішення. Якщо другий з батьків має борг по аліментах — це окрема підстава для виїзду без його згоди.

Практика Верховного Суду також показує: у спорах щодо дітей формальна згода другого з батьків не є єдиним критерієм. Вирішальним залишається принцип найкращих інтересів дитини. У справі №711/4569/23 Верховний Суд розглядав питання забезпечення позову у спорах про повернення дітей за Гаазькою конвенцією, а у справі №761/28549/23 судова практика торкалася визначення місця проживання дитини після переміщення за кордон.

Окремо варто згадати справу №759/8056/22, де питання виїзду дитини за кордон було пов’язане з неможливістю отримати дозвіл другого з батьків. Такі справи показують: суди оцінюють не лише факт відсутності згоди, а й поведінку батьків, реальні потреби дитини, мету поїздки, безпеку, навчання, лікування, місце проживання та можливість підтримувати зв’язок з іншим із батьків.

Для батьків практичний висновок такий: перед поїздкою потрібно не шукати універсальний список з інтернету, а визначити свою правову ситуацію. Хто супроводжує дитину? Скільки дитині років? Чи є паспорт? Чи є свідоцтво про народження? Чи потрібна нотаріальна згода? Чи є рішення суду, борг по аліментах або визначене місце проживання дитини?

Якщо між батьками є конфлікт, краще не доводити ситуацію до відмови на кордоні. У таких випадках варто заздалегідь готувати документи, фіксувати звернення до другого з батьків, збирати докази мети поїздки та за потреби звертатися до суду за дозволом на виїзд дитини без згоди другого з батьків.