ДТП з пішоходом: коли водій не несе кримінальної відповідальності

ДТП з пішоходом майже завжди виглядає для водія як ситуація з очевидним ризиком кримінальної відповідальності. Якщо є тілесні ушкодження, одразу виникає питання про статтю 286 Кримінального кодексу України. Але Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 року у справі №676/2180/16-к ще раз підтвердив важливу річ: самого факту наїзду на пішохода недостатньо для обвинувального вироку. Потрібно довести, що саме порушення ПДР з боку водія було безпосередньою причиною наслідків.

За чинною статтею 286 КК України відповідальність настає за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, якщо таке порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження, смерть або загибель кількох осіб. Тобто закон вимагає не просто порушення ПДР, а саме причинного зв’язку між порушенням і наслідками.

У цій справі водія Volkswagen Passat обвинувачували у тому, що він не обрав безпечну швидкість, не вжив заходів для зменшення швидкості та допустив наїзд на пішохода, який переходив дорогу у невстановленому місці. Суди першої та апеляційної інстанцій водія виправдали, а Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив виправдання в силі.

Ключова проблема обвинувачення полягала в доказах. У матеріалах справи не було точно встановлено місце наїзду, момент виникнення небезпеки для водія та відстань до пішохода. Експерти також не змогли визначити швидкість автомобіля через відсутність характерних слідів гальмування. За таких умов суд не міг зробити висновок поза розумним сумнівом, що саме дії водія стали причиною ДТП.

Окремо Верховний Суд звернув увагу, що з технічної точки зору водій міг не мати реальної можливості уникнути зіткнення. Якщо пішохід почав перетинати смугу руху приблизно за 30 метрів до автомобіля, то навіть екстрене гальмування могло не запобігти наїзду. У такій ситуації автоматично перекладати відповідальність на водія неправильно.

Це рішення важливе не лише для кримінальних справ, а й для загальної логіки захисту водіїв після ДТП. У суді має значення не емоційне сприйняття події, а конкретика: де саме був пішохід, коли виникла небезпека, яка була швидкість, чи мав водій технічну можливість зупинитися, чи є сліди гальмування, чи правильно оформлено протокол огляду місця ДТП.

Практичний висновок простий: якщо у справі немає точно встановленого механізму ДТП, місця наїзду, швидкості авто і моменту виникнення небезпеки, сторона обвинувачення не може будувати вирок лише на факті травмування пішохода. Для кримінальної відповідальності за ст. 286 КК України потрібно довести, що саме порушення ПДР водієм стало прямою причиною наслідків.